П О Л О Ж Е Н Н Я ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Схвалено Затверджую

педагогічною радою Хотімлянського Директор Хотімлянського ліцею

ліцею ___________ Римма Печенізька

Протокол № ___ від « ____» ____ 2021

П О Л О Ж Е Н Н Я

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Хотімлянського ліцею Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області

Хотімля

2021

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

2. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

2.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища закладу.
2.4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
2.6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
2.7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
2.8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
2.9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

3. САМООЦІНЮВАННЯ.

4. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

5. НОРМАТИВНА БАЗА.

І. Загальні положення

З Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

Внутрішня система забезпечення якості освітньої освіти Хотімлянського ліцею має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Хотімлянського ліцею розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2125 -VІІІ (частина 3 статті 41 Система забезпечення якості освіти), та Закону України «Про загальну середню освіту» від 28.09.2017 р. №2145-19 і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Хотімлянським ліцеєм;
створення в Хотімлянському ліцеї інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Складові напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Хотімлянського ліцею:

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.

3. Система педагогічної діяльності.

4. Система управлінської діяльності.

2. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

2.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

функціонування системи формування компетентностей учнів;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3.Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в Хотімлянському ліцеї;
створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Хотімлянському ліцеї.

Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах Хотімлянського ліцею.

На підставі Міністерських програм Хотімлянського ліцею розробляє освітню програму та навчальний план. Освітня програма спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного проєкту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Моніторинг в Хотімлянському ліцеї здійснюють:

директор Хотімлянського ліцею та його заступники;
засновник;
органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
громадськість.

Основними формами моніторингу є:

проведення контрольних робіт;
участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
перевірка документації;
опитування, анкетування;
відвідування уроків, заходів

Критерії моніторингу:

об’єктивність;
систематичність;
відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

отримання результатів стану освітнього процесу в Хотімлянському ліцеї;
покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
контингент учнів;
психолого-соціологічний моніторинг;
результати навчання учнів;
педагогічна діяльність;
управління Хотімлянським ліцеєм;
освітнє середовище;
медичний моніторинг;
моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
формування іміджу Хотімлянського ліцею.

2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники Хотімлянського ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

2.3. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ

2.3.1. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу, регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпечного середовища спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх; – профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності; – формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

2.3.2. Критерії безпечного освітнього середовища:

у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
дизайн освітнього середовища закладу функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
у закладі створено умови для здорового харчування;
у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
у закладі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

2.3.3. Критерії для оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-яких форм насильства та дискримінації:

заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;
у закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;
керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;
у закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;
заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

2.3.4. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.

2.4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в Хотімлянському ліцеї включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
заохочувати учнів, апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання не можлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11

Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму Хотімлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
сформованість предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає поточний, тематичний, семестровий, ДПА/ЗНО контроль знань та вмінь здобувачів освіти.

Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи в ОТГ.

За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати:

порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету (курсу);
аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання ;
порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти ;
порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі застосовувати формувальне оцінювання.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1-2 класів проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1-2 класів (листи МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250 та від 21.05.2018 № 2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті:

підтримати навчальний розвиток дітей;
вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання відповідно до Методичних рекомендацій (Наказ МОН від 16.09.2020 № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи»).

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Навчальні досягнення здобувачів освіти 5-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. № 323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно. Розроблюючи календарно-тематичні плани, необхідно враховувати:

Державні стандарти загальної середньої освіти;
навчальні програми предметів (курсів);
освітню програму Хотімлянського ліцею.

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей .

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою Хотімлянського ліцею. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Обовязковим є лише в календарно-тематичному плані, є визначення тем уроків та дат їх проведення, все інше -- на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани погоджуються заступником директора з навчально-виховної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом. Заступник з навчально-виховної роботи аналізує виконання навчальних програм, директор видає наказ.

Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад та вчителі у міжатестаційний період.
Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.
Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним є використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями.
Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання.

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для учнів, які:

потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
перебувають на дистанційній формі навчання;
перебували на довготривалому лікуванні;
потребують відповідного періоду адаптації;
прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);
випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;
мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;
мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію можна розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків, рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план, керівник закладу освіти затверджує наказом. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти .

Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки тощо).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
практичні і проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
завдання для самостійного опрацювання учнями;
навчальні програми;
календарно-тематичні плани;
електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні ОТГ, області, країни, прилюднювати на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника Хотімлянського ліцею включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя».

Критерії	Кваліфікаційні категорії
	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої категорії
І. Професійний рівень діяльності вчителя
1.Знання теоретичних і практичних основ предмета	Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці:	Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами нав-чання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання	Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту, вносить у них (у разі потреби) корективи	Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність	Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи	Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей	Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій	Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов	Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й программами	Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня	Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях	Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення	Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
1.Володіння способами індивідуалізації навчання	Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей	Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів	Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння	Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо- бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви- сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками	Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок	Прагне до формування навичок раціональної організації праці	Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робітучнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів	Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів	Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів	Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
1.Комунікатив- ні й організаторські здібності	Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю	Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює	Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями	Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації	Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя	Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами	Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами	Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі	Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками	Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками	Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології	Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт	Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями.	Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура	Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди	Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію	Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату	Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини	Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

2.6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

У Хотімлянському ліцеї затверджено стратегію розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Хотімлянському забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, Правила внутрішнього розпорядку, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

ухвалення рішення про початок формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
формування цілей у сфері якості на навчальний рік, перспективу тощо;
визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Діяльність керівних працівників закладу освіти спрямована на забезпечення якості освіти в закладі і грунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, визначення режиму роботи закладу освіти, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу, здійснення моніторингу виконання поставлених задач тощо.

Управлінська діяльність на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

- рівнем його компетентності;

- обраною концепцією власної діяльності;

- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
охоплення учнів гарячим харчуванням;
випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;
плинність керівних та педагогічних кадрів;
наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку (замовленого) складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор,  заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні асоціації, педагогічна рада закладу освіти.
           З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання);
▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
▪ розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в Хотімлянському ліцеї щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення внутрішьої системи забезпечення якості освіти є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу, директор (заступники директора з навчально-виховної, виховної роботи), які діють шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

наявність нормативних документів, де закріплені вимоги контролю за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
оптимальність та дієвість управлінських рішень;
керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

2.7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. До послуг учнів – 13 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас (13 ПК), спортивна зала, тренажерний майданчик, їдальня.

Бібліотечний фонд налічує 27 566 примірників з них:

361 пр. - художньої літератури;

10 205 – підручники.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 96 %.

Хотімлянський ліцей підключений до мережі Internet, має електронну пошту hotomla@ukr.net, шкільний сайт.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу.

Для обміну інформацією використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;

електронні книги наказів;
інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;
інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

статут закладу освіти;
структура та органи управління закладу освіти;
кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
мова освітнього процесу;
штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
результати моніторингу якості освіти;
річний звіт про діяльність закладу освіти (Звіт директора щодо діяльності закладу за навчальний рік);
правила прийому до закладу освіти.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

2.8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

створення електронних освітніх ресурсів;
інтенсифікація роботи з документами;
комунікація з учнями та батьками;
створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;
використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, тощо);
розроблення моніторингових робіт;
створення електронних каталогів і баз даних;
використання електронних підручників в освітньому процесі;
підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;
отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховується у процесі атестації вчителя.

2.9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Заклад освіти може забезпечити здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

           Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей може бути реалізоване  за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
           Заклад освіти за потреби може утворити інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).
            Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
            Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору:

- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

- можливість регулювання середовища для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Затишні класні кімнати на першому поверсі.

2. Внутрішні туалети на першому поверсі.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Є необхідність облаштування при вході пандуса для колісних крісел.
5. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

3.САМООЦІНЮВАННЯ.

Самооцінювання у Хотімлянському ліцеї проводиться з метою аналізу стана сформованості та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти для вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Самооцінювання здійснюється щорічно за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичнео комплексне самооцінювання за всіма компонентами внутрішньої системи.

Для проведення самооцінювання у ліцеї використовується механізм оцінювання, що застосовується під час інстуційного аудіту.

Відповідно до такого механізму компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, які описані за певними правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності.

Функції самооцінювання:

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку;

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу. Види самооцінювання;

- Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

- Моніторинг педагогічної діяльності;

- Моніторинг за освітнім середовищем.

Форми самооцінювання:

- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

- Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань. - Зовнішнє оцінювання діяльності.

Завдання моніторингу:

Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі. Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Показники внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого-соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10.Формування іміджу сучасного закладу освіти.

Внутрішні моніториги у школі проводяться для відстеження динамики результатів навчання, якості викладання навчвальних предметів(курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлянських процесів тощо.

Форми та методи моніторингу:

- Самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення); Педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

- Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

- Моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження). - Самооцінювання (автомоніторинг) власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- Внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять тощо.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Для проведення самооцінювання використовуються такі методи збору інформації:

вивчення документації закладу освіти.
спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);
опитування учасників освітнього процесу (анкетування, інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу.

Окремі методи збору інформації можна застосовувати з використанням цифрових технологій.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних обєднаннь, нарадах при директорі, педагогічних радах;

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи, визначаються приоритетні напрями удосконалення освітніх та управлінських процесів у закладі, у разі потреби коригується річний план роботи та/або стратегія розвитку закладу.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх та управлінськії процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторінгів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними організаціями, громадськими організаціями тощо.

Ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках, аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів. 4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.

5. Забезпечення акмеологічного професійного розвитку вчителів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

Результати моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі повинні мати стимулюючий характер для змін певної освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

4. Прикінцеві положення

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

5. НОРМАТИВНА БАЗА

- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

- Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-;

- наказ Міністерства освіти та науки України від 30.11.2020 №1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти»

- наказ Міністерства освіти та науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»;

- наказ Міністерства освіти та науки України від 16.01.2020 №54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»;
- стандарти загальної середньої освіти;

- Статут Хотімлянського ліцею Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області.