II семестр

                                           7 квітня - Всесвітній день здоров`я

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».

Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

До всесвітнього дня здоров'я 07.04.24 оголошується  флешмоб "Я за здоровий спосіб життя ". Для участі потрібно буде зробити фото або відео виконання вами фізичних вправ.

                              НАШЕ ЗДОРОВ'Я - В НАШИХ РУКАХ !!!

Всеукраїнський конкурс "День зустрічі птахів "

Із 20 березня 2024 року по  10 квітня 2024 року адміністрація Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» проводить обласний етап Всеукраїнського конкурсу «День зустрічі птахів»

Мета Конкурсу – актуалізація уваги учнівської молоді до сучасних проблем приваблювання та охорони, поширення і збільшення чисельності та видового різноманіття перелітних птахів.

До участі у Конкурсі запрошуються учні 1-11 класів закладів загальної середньої освіти та вихованці закладів позашкільної освіти відповідного віку.

Від ліцею у  номінації «Шпаківні і дуплянки своїми руками»  взяли участь учень 2 класу Сорокін Олександр та учениця 5 класу Дудолад  Каріна. 

Календар знаменних і пам’ятних дат

Квітень

1 квітня – День їстівної книги (Edible Book Day), або Міжнародний фестиваль їстівної книги

«Деякі книги потрібно спробувати, інші проковтнути, а є такі, що доводиться довго розжовувати й перетравлювати», – так стверджував англійський філософ XVI – XVII ст. Френсіс Бекон. Таке дивовижне свято, що відзначають у багатьох країнах світу, з’явилось у 2000 році. Дата його проведення обрана на честь дня народження французького кулінара Жана Антельм Бриль-Саварена (1755 – 1826), який написав знаменитий трактат «Фізіологія смаку». У цей день влаштовуються різноманітні конкурси з їстівними книгами, завдяки яким можна як насолодитися дивовижним виглядом страви, так і скуштувати її. Також визначено спеціальні номінації «книжкових страв», відповідно до яких нагороджують кулінарів: «Найбільш креативна», «Найменш їстівна», «Найкращий смак», «Найкраща дитяча книга», «Найкращий роман» і т. п.

Найбільш висока мета цього Фестивалю – привернути увагу до книжкової справи, письменництва, читання. Він об’єднує письменників, видавців, ілюстраторів, кулінарів, бібліотекарів і всіх поціновувачів книг.

1 квітня – 215 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809 – 1852), українського письменника, критика, публіциста

Микола Гоголь є носієм, символом і виразником української культури та національної самосвідомості, представником філософії романтизму, основоположником реалізму, дослідником і знавцем всесвітньої історії, історії України, міфології, географії, мистецтва та культури античності. Автор історикопедагогічних статей («Про викладання загальної історії», «Думки про географію», «Освіта»), збірника літературознавчих і мистецтвознавчих статей «Арабески», збірників повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (у 2 ч.), «Миргород», повісті «Тарас Бульба», комедії «Ревізор», поеми-роману «Мертві душі» та ін.

Неповторно зображена митцем чарівність української ночі, української природи, українських самобутніх звичаїв і традицій.

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

Це чудове свято відзначають щорічно в усьому світі з 1967 року з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY – The International Board on Books for Young People) – некомерційної організації, що вже багато років поспіль займається літературою для дітей та юнацтва. Метою свята є популяризація дитячої книги та читання, що підкреслює величезне значення книги в духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь. Зазвичай до цього дня в багатьох країнах проводять тиждень дитячої та юнацької книги.

«Дайте нашим дітям книги, і ви дасте їм крила» – ці слова належать німецькій письменниці, авторці творів для дітей і активній громадській діячці Еллі Лепман, яка була засновницею Міжнародної ради з дитячої книги. Також їй належить ідея організації Премії імені Ганса Крістіана Андерсена (1956) – міжнародної премії, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги.

Лауреатів премії оголошують один раз на два роки та вручають її із золотою медаллю 2 квітня, у день народження видатного данського казкаря. Ця премія є найпрестижнішою міжнародною нагородою, тому часто її називають «Малою Нобелівською премією для дитячої літератури». Лауреатами премії Андерсена стали такі видатні дитячі письменники: Елінор Фарджон, Астрід Ліндґрен, Еріх Кестнер, Туве Янссон, Джанні Родарі, Марія Ґріпе, Крістіне Нестлінґер, Анні Шмідт, Кетрін Патерсон, Девід Альмонд та ін. Серед українських письменників – Богдан Чалий (1973 р., за поему-казку «Барвінок і Весна») і Всеволод Нестайко (1979 р., за книгу «Тореадори з Васюківки»).

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм (World Autism Awareness Day)

Цей день відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року (Резолюція № 62/139). Традиційно в усіх країнах 2 квітня проходять акції та флешмоби, метою яких є звернути увагу на цю проблему.

Це один із семи офіційних днів ООН, присвячених охороні здоров’я.

За даними ВООЗ, з аутизмом народжується кожна сота дитина у світі.

Блакитний колір і пазли є символами цього дня. Міжнародна акція «Light It Up Blue» («Засвіти блакитним світлом») проводиться в рамках цього дня в усьому світі з 2008 року. Аутизм – це дуже різні особливості, розлади аутистичного спектру (РАС), з якими людина народжується та живе все життя. Його неможливо набути внаслідок дії зовнішніх чинників, неможливо вилікувати, але за допомогою психологічного втручання можна покращити комунікативні та соціальні навички таких людей. Чим раніше батьки й лікарі визначають, що в дитини розлади аутистичного спектру, тим більше позитивних результатів можна досягти в покращенні якості її життя. Довідник «Без бар’єрів», створений за ініціативою Олени Зеленської, наводить поради щодо спілкування з людьми з РАС. Поширення інформації про аутизм допоможе сім’ям, у яких народжуються такі діти, правильно їх виховувати.

2 квітня – 120 років від дня народження Сержа (Сергія Михайловича) Лифаря (1904 – 1986), артиста балету, хореографа, балетмейстера, педагога, теоретика балетного мистецтва

Серж Лифар відомий світу як французький хореограф, один із найвидатніших балетних танцівників ХХ століття: сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету». Але народився він і провів юність у передмісті Києва.

Заслуга його в тому, що фактично відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу після смерті тодішніх зірок балету. Лифар був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, професором Вищої школи музики, почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО. У Франції він став реформатором балету, основоположником нового напряму в цьому мистецтві – неокласицизму. «Ікар» – один із найвідоміших балетів того часу, який є своєрідним уособленням його самого. За життя Серж Лифар отримав багато відзнак від різних держав, був кавалером найвищих нагород Франції. Але він завжди залишався українцем у душі, про що свідчать його слова: «Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро».

3 квітня – Всесвітній день водних тварин World Aquatic Animal Day (WAAD)

Уперше це щорічне свято відбулось у 2020 році. Метою його визначено поширення інформації про диких тварин, які мешкають у воді чи поблизу неї (це не тільки риби, восьминоги, корали, кити та дельфіни, а й полярні ведмеді, пінгвіни, земноводні та морські птахи).

Жахлива статистика: щорічно лише від пластикових відходів гине 100 млн морських тварин, а 100 тисяч – від заплутування в сітках і відходах. За загальними оцінками, в океанах нашої планети знаходиться 5,25 трлн одиниць пластикових відходів.

Ідея цього Всесвітнього дня полягає в роз’ясненні та зрозумінні загрози, з якою стикаються водні тварини, в утилізації, зменшенні та скороченні використання пластмас і виробів із поліетилену в повсякденному житті, в очищенні берегів від пластикових пляшок, поліетиленових пакетів, іншого сміття.

4 квітня – День створення НАТО

У 1949 році в США було створено міжнародний військово-політичний союз задля стабільності та безпеки. Північно-атлантичний Альянс веде демократичну політику, що побудована на мирному розв’язанні конфліктів, дотриманні прав і свободи.

4 квітня – Міжнародний день бродячих тварин

Щорічно 4 квітня у світі відзначають важливе свято на захист тварин, яке ініційоване для того, щоб проявити співчуття, турботу, ужити заходів для бродячих тварин, щоб полегшити їх становище.

Метою цього дня є привернення уваги суспільства до проблеми безпритульних тварин, піклування про них, сприяння зменшенню кількості бродячих собак і кішок методом стерилізації, розвитку притулків для тварин, заохочення людей узяти з вулиці таку тваринку. Також він спрямований на боротьбу проти жорстокого способу винищення та вилову бродячих тварин, неякісної роботи притулків для них.

4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, що пов’язана з розмінуванням

Цей день проголошено на рівні Генеральної Асамблеї ООН 8 грудня 2005 року (резолюція від 8.12.2005 № А/RES/60/97) з метою привернення уваги людства до проблеми мінної загрози, перешкодити використанню державами мін і подібних вибухових пристроїв, покращення поінформованості суспільства з цього питання, пошуку методів їхнього знищення на території держав, організації навчання з мінної безпеки.

Сьогодні Україна вважається однією з найбільш постраждалих від мін країною.

4 квітня – 130 років із дня народження Дмитра Івановича Чижевського (1894 –1977), українського та європейського науковця-енциклопедиста, видатного філософа, культуролога, лінгвіста, літературознавця

Дмитро Чижевський – відомий дослідник історії культури, української та слов’янської літератур, релігійної думки й слов’янської духовності. У 1921 році Київський університет запросив його на посаду доцента філософії. Але він був заарештований. Чудом уникнувши розстрілу, емігрував до Німеччини. Викладає в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова в Празі, а з 1929 року стає професором Українського Вільного університету в Мюнхені. У 1932 році його запрошують викладати в Галле. З вересня 1949 року – професор Гарвардського університету, у 1956 році очолює інститут славістики Гейдельберзького університету. Із 1962 року – дійсний член Гейдельберзької Академії наук (Німеччина), а незабаром і Хорватської Академії наук у Загребі, Почесний професор Кельнського університету. Виступав із лекціями в багатьох університетах інших європейських країн.

Автор понад 1000 наукових праць, із яких близько 200 присвячено Україні, зокрема «Історія української літератури», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Г. С. Сковороди», «Українське літературне бароко».

У 1997 році Національна академія наук України заснувала «Премію імені Д. І. Чижевського» за видатні наукові роботи в галузі філософських наук.

5 квітня – Міжнародний день моральності (International Day of Conscience)

Починаючи з 2020 року, 5 квітня відзначають Міжнародний день моральності відповідно до рішення Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 липня 2019 року (A/ RES/ 73/329). Саме в цей день була підписана Резолюція, у якій зазначено, що моральні цінності є базою всіх міжнародно-правових актів.

Лише в суспільстві, де поважаються та дотримуються основні моральні принципи, люди можуть відчувати себе захищеними й щасливими. Тому ООН закликала всі держави, організації та структури приєднатися до щорічного святкування 5 квітня Міжнародного дня моральності.

6 квітня – Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace)

Спорт на благо миру й розвитку – ключове формулювання нової події, оскільки підкреслює необхідність цього виду людської діяльності для суспільства й держави. Свято було запроваджене на Генеральній Асамблеї ООН 23 серпня 2013 року (Резолюція № А/RES/67/296). Саме 6 квітня 1894 року в Афінах розпочалися I Олімпійські ігри. Атлетів прославляли та вшановували так само, як філософів і поетів. Мета свята – звернути увагу держав на важливість спорту та спортивних змагань для розвитку людства, а найголовніше – для створення мирних відносин.

Спортивна активність – це запорука здоров’я та добробуту, а об’єднання різних націй навколо спортивних подій сприяє миру на нашій планеті.

Багато українських спортсменів захищають сьогодні свою країну від російського агресора, виявляючи героїзм і стійкість, фізичну й духовну міць.

Україна щороку долучається до відзначення цього Міжнародного дня, стверджуючи, що спорт має величезну силу для сприяння об’єднанню людей заради миру, дружби й розвитку.

6 квітня – 135 років від дня народження Івана Панасовича Соколянського (1889 – 1960), українського педагога, організатора освіти

Іван Панасович Соколянський відомий як фахівець із проблем спеціальної педагогіки, засновник тифлосурдопедагогіки України, психолог, кандидат педагогічних наук, один із організаторів, а згодом керівник Українського науководослідного інституту педагогіки в Харкові, перший директор Харківського інституту дефектології, декан факультету соціального виховання Харківського інституту народної освіти, професор Харківського медичного інституту.

Також викладав сурдопедагогіку в Київському інституті народної освіти. Автор праць із сурдопедагогіки й тифлопедагогіки: «Про так зване читання з губ глухонімих», «Формування особистості при відсутності зорових і слухових вражень», «Засвоєння сліпоглухонімою дитиною граматичної будови словесної мови», «Про метод навчання глухонімих усного мовлення», «Навчання і виховання сліпоглухонімих». Методологічна основа його праць – природничо-наукова концепція розвитку педагогічної науки.

Результати своїх експериментальних досліджень учений оприлюднював у педагогічній пресі, найчастіше в журналі «Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології»; був одним з ініціаторів його створення, членом редколегії, активним дописувачем.

7 квітня – Всесвітній день здоров’я (World Health Day)

Свято започатковано в 1950 році, а датою обрано день прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 1948 році. Метою Дня здоров’я є наголошення на важливості здоров’я в нашому житті, залучення людства до вирішення фізичних і ментальних проблем, підвищення поінформованості про різноманітні захворювання, надання рекомендацій щодо поліпшення самопочуття та стану здоров’я, переконання у значенні здорового способу життя. Щорічно ВООЗ традиційно присвячує це свято конкретній темі, проводить відповідні заходи 7 квітня та ще тривалий час після. Членство у ВООЗ мають 194 держави, які спільно працюють над зміцненням здоров’я своїх громадян. Україна відчула особливу підтримку цієї організації в сучасних умовах російської агресії: гуманітарна допомога у вигляді десятків машин «швидкої», величезної кількості ліків; наші медичні працівники обмінюються досвідом із колегами з усього світу.

8 квітня – 150 років від дня народження Михайла Андрійовича Коссака (1874 – 1938), українського композитора, диригента, музикознавця

Михайло Коссак – автор відомих романсів, маршів, п’єс для скрипки, обробок народних пісень. У 1909 році він став одним із організаторів запису українських народних пісень, творів Семена Гулака-Артемовського та Миколи Лисенка на платівки. Працював на посаді диригента в Києві в театрі Миколи Садовського, який його запросив, потім у Театрі музичної комедії, а в 1921 – у Кам’янецьПодільському театрі й одночасно вчителем співів і музики в музичній школі.

У 1925 році Михайла Коссака призначили завідувачем лабораторії музичновокального мистецтва Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. Але в роки репресій його заарештували й засудили до розстрілу.

Творча спадщина митця: інструментовка опери «Роксолана» Дениса Січинського, музика до багатьох вистав; разом із режисером Йосипом Стадником уперше на українській сцені поставили «Продану наречену» Бедржиха Сметани, «Гальку» Станіслава Монюшка, «Енея на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Фауста» Шарля Гуно, «Кармен» Жоржа Бізе, «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччіні, «Травіату» Джузеппе Верді.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (International Day of liberation of the Nazi concentration camps)

Цю дату встановлено згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концтабору Бухенвальд проти нацистів, яке відбулося цього дня в 1945 році. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів. За роки Другої світової війни гітлерівці створили 14 тисяч концентраційних таборів, де знищили понад 11 мільйонів людей, серед яких кожна п’ята людина – це дитина. Понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу пройшли через ці табори смерті. Близько двох мільйонів дітей не дожили до визволення.

Тому метою цього Міжнародного дня є вшанування колишніх в’язнів за їх мужність і стійкість, сміливі вчинки та пам’яті загиблих, покладання квітів до могил і місць поховання жертв фашизму.

12 квітня – Міжнародний день безпритульних дітей (International Day for Street Children)

Започатковано цей Міжнародний день у 2011 році, щоб привернути увагу до проблеми порушення прав вуличних дітей, підвищення обізнаності щодо експлуатації дитячої праці, забезпечення доступу до різних послуг і надання можливостей розвитку безпритульним дітям. Проблема зосереджена навколо неповнолітніх дітей, які через певні обставини стали вихованцями вулиці. Тому світова спільнота має докласти максимум зусиль до реалізації прав дитини.

12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос. День працівників ракетно-космічної галузі України

Цей Міжнародний день (International Day of Human Space Flight) започаткувала 7 квітня 2011 року Організація Об’єднаних Націй (рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/65/271) на честь 50-ї річниці польоту людини в космічний простір (1961 року). Саме в цей день була відкрита епоха пілотованих космічних польотів. Генеральним конструктором корабля був українець Сергій Корольов. Перший космонавт незалежної України – Леонід Каденюк. В Україні цей день відзначається як День працівників ракетно-космічної галузі України.

14 квітня – День добрих справ

Це Міжнародне свято, яке відзначають другої неділі квітня, об’єднує волонтерів із понад 100 країн. Мета цього дня – робити добрі вчинки на благо планети та інших людей. Кожна людина має можливість зробити щось корисне, щоб змінити світ на краще. Уперше День добрих справ відзначили в Ізраїлі у 2007 році. Ініціювала його відома ізраїльська меценатка Шарі Арісон, яка зазначила, що це свято щедрих дарів, до якого можуть приєднатися як окремі люди, так і загалом організації.

У 2019 році до цієї традиції долучились і громадяни України з волонтерського руху Volunteer Community Ukraine (Об’єднання волонтерів України). Центри цієї організації розміщені по всій території України, вони щодня розв’язують важливі соціальні проблеми й допомагають тим, хто цього потребує.

15 квітня – Міжнародний день екологічних знань

Розвиток освіти у сфері екології – одне з першочергових завдань Організації Об’єднаних Націй. Організаторами цього свята стали учасники Конференції ООН (1992 рік, Бразилія, Ріо-де-Жанейро), які вперше підняли питання щодо ролі екологічної освіти для сталого розвитку та виживання людства. Основна мета його проведення – просування екологічних знань і формування екологічної культури населення, інформування про стан навколишнього середовища, виховання та підготовка громадян, які вміють мислити екологічно. У цей день висвітлюються статистичні дані про сучасний стан навколишнього середовища, про дії щодо розв’язання важливих екологічних проблем, громадськість інформують про те, що відбувається в галузі екологічної безпеки як у межах конкретної країни, так і загалом у світі.

В Україні День екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій. У Концепції екологічної освіти України зазначено: «…екологічна освіта протягом 3-го тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безперервного розвитку».

Екологічна просвіта й виховання є одним із пріоритетних напрямів роботи загальноосвітніх установ, оскільки саме від екологічної культури підростаючого покоління залежить майбутнє всієї планети.

15 квітня – Всесвітній день мистецтва (World Art Day)

Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй (2012) у день народження відомого митця Леонарда да Вінчі. Метою Дня є привернення уваги людей до важливості творчості й мистецтва в нашому житті, залучення до ознайомлення з творчим надбанням талановитих діячів.

15 квітня – Міжнародний день культури

Саме цього дня в 1935 році у Вашингтоні представниками 21 країни було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток», відомого в міжнародно-правовій практиці як Пакт Реріха. У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід надавати.

16 квітня – 180 років від дня народження Анатоля Франса (1844 – 1924), французького письменника

У 1921 році Анатоль Франс став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури. У рішенні Нобелівського комітету підкреслювалося, що премія присуджується «за блискучі літературні досягнення, позначені шляхетністю та строгістю стилю, чутливістю людини з великою душею, зворушливою ясністю та достеменним французьким темпераментом». Через усю свою творчість Анатоль Франс проніс пристрасну любов до книг і знань, створив цілу галерею образів бібліофілів, людей науки, знавців культури минулого. Його герой суттєво відрізняється від героїв Золя та Мопассана – це людина, яка живе переважно інтелектуальним життям. Найвидатнішим українським перекладачем Анатоля Франса був Валер’ян Підмогильний, який переклав багатотомне видання його творів (Харків, Київ, 1930–1932; на жаль, із запланованих 25 томів вийшло лише 8), романи, повісті й оповідання, зокрема «Повстання янголів», «Таїс», «Корчма королеви», «Сорочка».

18 квітня – Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження для подальших поколінь.

Унаслідок дій країни-агресора на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури: церкви, мечеті, синагоги, театри, пам’ятники, бібліотеки, музеї, понівечені цілі міста.

Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі триває збір доказів злочинів рф проти української культурної спадщини.

18 квітня – 170 років із дня народження Миколи Сумцова (1854–1922), фольклориста, етнографа, літературознавця, громадського діяча

Микола Сумцов – відомий український фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, один із перших академіків Української академії наук, член-кореспондент Чеської академії наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, завідувач етнографічного музею Харківського університету, директор Музею Слобідської України (нині – Харківський історичний музей), один із фундаторів Харківської громадської бібліотеки та Харківської «Просвіти».

Чітка й послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність – усе це призвело до того, що на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу: його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, навіть покликатися на них без критики було заборонено. У всіх своїх наукових працях, особливо з історії України та української культури, він виступав послідовним українським патріотом. Це був той час, коли саме Харків був духовною столицею українського національно-визвольного руху й у столиці Слобожанщини працювало багато українських учених, які генерували ідею українського національного культурного відродження.

Микола Сумцов – автор історико-етнографічної розвідки «Слобожане», збірки етнографічних етюдів «Культурні переживания», педагогічної праці «Про самоосвіту», шкільних підручників «Географія України», «Хрестоматія по українському письменництву» (у 2 т.).

19 квітня – День поезії та творчого мислення

Цей День об’єднує творчих особистостей та нагадує суспільству про важливість духовного, поетичного, незвичайного й уявного в нашому житті. Люди з творчим мисленням здатні до нетипових рішень, до бачення явищ, проблем, предметів під особливим кутом. Такі особистості сприймають світ за допомогою творчої уяви, що дає їм змогу продукувати оригінальні ідеї. Творче мислення неможливе без високого інтелекту, широкого кругозору, власного досвіду, відкритості новим знанням.

Пишаємося, що взірцем надзвичайно творчої особистості Слобожанщини є професор нашої Академії Ярещенко Артур Петрович, відомий учений, мовознавець, автор 260 наукових, науково-популярних праць, навчальних посібників, методичних розробок, серед яких 30 монографій. Лауреат літературної премії імені гетьмана Мазепи в номінації «Публіцистика», Почесний член Харківської письменницької організації Національної спілки письменників України.

20 квітня – Міжнародний день китайської мови

Свято засноване Організацією Об’єднаних Націй у 2010 році для багатомовності та культурного різноманіття, а також для сприяння рівноправному використанню всіх шести офіційних мов ООН на честь Цан Цзе – основоположника китайської писемності.

20 квітня – День вдячності волонтерам

Волонтерський рух виник у Франції в 1920 році, коли молодь організувала добровільне відновлення зруйнованих ферм під час Першої світової війни.

Волонтерством одразу зацікавились інші країни, у 90-х роках ХХ століття воно дійшло до України. Сьогодні волонтери активно допомагають українській армії, під обстрілами везуть найнеобхідніше на передову.

Метою цього Дня є привернення уваги до волонтерської діяльності, подяка волонтерам за їх відважність, доброту, безкорисливість і щиру допомогу армії, а також усім, хто опинився в скрутному становищі.

20 квітня – День навколишнього середовища

Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем, залучення до активних дій щодо збереження природи, в Україні, відповідно до Указу Президента України від 06.08.1998. № 855/98, щороку третьої суботи квітня відзначають День навколишнього середовища, або День довкілля. У цей день висаджують дерева, квіти, прибирають сміття, очищують водойми та проводять інші корисні заходи.

21 квітня – Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

Свято з’явилось у 2002 році. Організація Об’єднаних Націй проголосила його Міжнародним днем (Резолюція від 27.04.2017 № А/RES/71/284) у 2017 році.

Мета його проведення – збільшення обізнаності суспільства щодо необхідності творчого підходу до розв’язання проблем і важливості інновацій для всебічного суспільного розвитку, залучення до креативного мислення, генерування творчих ідей і позитиву.

22 квітня – Міжнародний день Матері-Землі

Свято проводиться під егідою ООН (Резолюція від 22.04.2009 № А/RES/63/278). Мета організації заходів у цей день – акцентувати увагу всіх, що Земля – наша Матінка та Годувальниця, спільний дім для всього людства, у якому створені дивовижні умови, що дозволяють отримувати радість і насолоду від життя. Але, на жаль, не всі усвідомлюють той факт, наскільки позитивно чи негативно кожен із нас впливає на стан планети, і саме тому не можна поспоживацькому ставитися до всіх її ресурсів.

22 квітня – 300 років від дня народження Іммануїла Канта (1724 – 1804), німецького філософа

Іммануїл Кант відомий як основоположник німецької класичної філософії, ректор Кенігсберзького університету. Автор статті «Педагогіка», а також низки праць: «Загальна природна історія і теорія неба», «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Антропологія з прагматичної точки зору».

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права

Щоб підкреслити важливе значення книг, письменників, їх авторські права, ЮНЕСКО в 1995 році проголошено Всесвітній день книг і авторського права, який відзначається щорічно 23 квітня (за рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/63/278).

23 квітня – Міжнародний день англійської мови. Міжнародний день іспанської мови

З метою святкування багатомовності та культурного різноманіття, а також для сприяння рівноправному використанню всіх шести офіційних мов ООН засновані ці свята у 2010 році.

Дата обрана на честь дати народження славетного англійського драматурга, національного символу Англії – Вільяма Шекспіра та вшанування дня пам’яті класика світової літератури Мігеля Сервантеса.

23 квітня – 460 років від дня народження Вільяма Шекспіра (1564 – 1616), англійського драматурга, гуманіста доби Відродження

Вільям Шекспір – автор комедій («Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно»), соціально-філософських трагедій («Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Отелло», «Король Лір»), античних трагедій («Антоній і Клеопатра», «Коріолан»), історичних драм-хронік («Річард ІІІ», «Король Джон», «Генріх ІV»), у яких відображено життя середньовічної Англії.

23 квітня – Всеукраїнський день психолога

Цей день має за мету закликати всіх подякувати психологам за їхню старанну, нелегку й дуже корисну працю, оскільки духовне здоров’я не менш важливе за фізичне. Майже всі фізичні захворювання викликані нездоровим станом нервової системи.

24 квітня – Міжнародний день мультилатералізму та дипломатії за мир

Подію започатковано Організацією Об’єднаних Націй (резолюція A/RES/73/127) з метою вшанування та підтримки міжнародних зусиль, спрямованих на досягнення миру й стабільності у світі. Цей день є нагадуванням про важливість спільної праці країн для розв’язання глобальних проблем, зокрема таких: конфлікти, бідність, зміни клімату тощо.

25 квітня – Міжнародний день дівчат в інформаційно-комунікаційних технологіях (International Girls in ICT Day)

Кожного четвертого четверга квітня світ відзначає Міжнародний день дівчат в інформаційно-комунікаційних технологіях. За результатами досліджень, у багатьох випадках саме гендерні стереотипи зупиняють дівчат у виборі технічних спеціальностей: недостатньо впевненості в собі та у власних силах. Мета свята – заохочувати й розширювати можливості дівчаток і молодих жінок для навчання та кар’єри в інформаційно-комунікаційних технологіях.

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. День Чорнобильської трагедії

26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності тисяч українців заради життя майбутніх поколінь. Наслідки катастрофи залишаються й донині предметом обговорення світової наукової спільноти. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки. У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу (рішення A/RES/71/125).

26 квітня – Всесвітній день інтелектуальної власності

У вересні 2000 року Генеральна Асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) затвердила це свято, що сприяє охороні та розвиткові інтелектуальної власності в усьому світі. Мета його проведення – підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини та в удосконаленні суспільства. Патенти, товарні знаки, авторське право й суміжні права як результати творчості та знань є потужними інструментами сприяння економічному й культурному розвитку.

27 квітня – Міжнародний день скульптури

Щорічно в останню суботу квітня світ відзначає молоде творче свято, започатковане у 2015 році Міжнародним центром скульптур. Метою його є поінформованість суспільства щодо мистецтва скульптури, її витворів, звернення уваги на вагомість скульптури для людства.

28 квітня – Всесвітній день охорони праці. День охорони праці в Україні.

Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці День охорони праці, установлений в Україні Указом Президента України «Про День охорони праці» (від 18 серпня 2006 р. № 685/2006), відзначається щорічно 28 квітня – у Всесвітній день охорони праці. Мета його проведення: привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці; запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; ушанування пам’яті людей, які втратили життя на своєму робочому місці.

28 квітня – День читання великої поезії

Це чудове свято прийшло до нас із США – весь квітень у цій країні присвячується поезії. Вважається, що поезія була попередницею письменності: давні перекази, легенди, билини дійшли до наших часів саме в поетичній формі.

В Україні в цей день також проводять святкові заходи: творчі поетичні конкурси, тематичні вечори, присвячені поезії, пізнавальні програми, уроки літератури рідного краю з читанням віршів і ознайомленням із біографією поетів, зустрічі з майстрами слова, презентації творчості поетів інших країн.

29 квітня – Міжнародний день танцю

Це всесвітнє свято танцю створене Танцювальним комітетом Міжнародного театрального інституту, головним партнером виконавського мистецтва ЮНЕСКО.

Подія відбувається щороку в день народження французького балетмейстера ЖанаЖоржа Новера (1727 – 1810), творця сучасного балету. День об’єднує всі напрями хореографічного мистецтва, а різні народи можуть спілкуватися між собою за допомогою однієї мови – мови танців.

29 квітня – Всеукраїнський день футболу

Саме в цей день, 29 квітня 1992 року, свій дебютний матч зіграла національна збірна України. Відтоді дата 29 квітня відзначається як Всеукраїнський день футболу, що нагадує про історичне минуле та шлях, який пройшов футбол України за три десятиліття.

29 квітня – 100 років від дня народження Ганни Черінь (справжнє – Галина Грибінська) (1924 – 2016), української письменниці

Як письменниця Ганна Черінь сформувалася за кордоном, куди потрапила ще в юному віці. Вона є авторкою понад 40 книг: поетичних збірок («Крещендо», «Чорнозем», «Вагонетки», «Небесні вірші», «Держава», «Декада» та ін.), віршованого роману «Слова» (1980), творів для дітей («Братик і сестричка», «Листування», «Пригоди української книжки», «Щоденник школярки Мілочки», «Українська кров», «Українські діти»), пройнятих великою любов’ю до України.

З мандрів світом Ганна Черінь привезла багато яскравих вражень, на основі яких написала цікаві подорожні нариси («Їдьмо зі мною»,1965, «Знову їдьмо зі мною»,1990) про життя та побут, про культуру народів Гаваїв, Фіджі, Нової Зеландії, Мексики , Австралії, Японії, Китаю.

Техніка безпеки під час весняних канікул  

                                                                             ШАНОВНІ БАТЬКИ!

              Весняні канікули тривають з 23.03.2024 по 31.03.2024 р. До занять приступаємо 01.04.2024.

-Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають ваші діти, чим вони займаються. Контролюйте час перебування дитини із смартфоном у режимі онлайн. 

-Перевіряйте, які сайти, соціальні мережі, програми доступні до користування вашою дитиною, переглядайте історії пошуків та зверніть увагу на кількість аккаунтів наявних у гаджеті вашої  дитини. Все це заради її ж власної безпеки та вашого спокою!

-Відпускаючи дитину на прогулянку, нагадайте  їй, що війна триває, нагадайте про правила поведінки під час повітряної тривоги , правила дорожнього руху,про правила поведінки в громадських місцях, а також про правила безпечного спілкування з однолітками та незнайомими людьми,бродячими тваринами.

 -Не дозволяйте відходити далеко від будинку, особливо за межі села.

 -Забороніть ходити до водойм без вас!!! Це небезпечно!

    Збережіть життя та здоров’я ваших дітей!

І нехай ці канікули принесуть лише радість! Миру, щастя та здоров’я вам та вашим родинам!

                                                                    Учні!  Будьте обережні!

Щоб не сталося пожежі

• Не грайся із сірниками та запальничками
• Не розпалюй самостійно багаття
• Не вмикай без дорослих чайник, праску та інші електричні прилади
• Не грайся рідиною, що легко займається (бензин, гас тощо)
• Не бери до рук петарди та інші піротехнічні засоби

Що робити у разі пожежі

  Повідомити про займання будь-яких дорослих — сусідів, перехожих і так далі

  Телефонуючи за номером 101, вказати точну адресу свого місцеперебування та іншу важливу інформацію

  Зачинити вікна та двері, щоб полум’я не поширювалося

  Одягнути на голову вологу тканину, облитися водою

  За можливістю вийти з приміщення

  Пересуватися поповзом

  Переходячи особливо задимлені ділянки, затамувати подих

 У разі виявлення вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

• зберігати спокій
• негайно повідомити про знахідку представників поліції, охорони, аварійно-рятувальних служб або зателефонувати за номерами 101, 102
• не палити
• не користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати
• не торкатися до підозрілої речі руками або іншими предметами
• у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення
• залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, за можливості організувати охорону на безпечній відстані.​ 

Якщо ви відчули стійкий запах газу, необхідно:

• зберігати спокій
• негайно вимкнути газові прилади та перекрити всі крани постачання газу до будинку
• відкрити вікна та двері та провітрити приміщення
• не палити та не користуватись електричними приладами
• вийти з приміщення та зателефонувати до служби газу (104)

Пам’ятка

для учнів та батьків

на весняні канікули 2023-2024н.р.

під час воєнного стану

 Щоб під час весняних канікул прогулянки на повітрі були безпечними, учням потрібно знати правила дорожнього руху та обов'язково їх дотримуватись:

• по тротуарах і пішохідних доріжках варто рухатись дотримуючись правого боку;
• переходити проїжджу частину варто тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
• у місцях з регульованими рухами, слід керуватися сигналами регулювальника чи світлофора;
• чекати на транспортний засіб тільки на зупинках, тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
• категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, а також перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих;
• по проїзній частині дороги на велосипеді можна рухатись тільки дітям, які досягли 16-ти років; заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках.

Заходи щодо відзначення  210- річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка.

6 березня в  Хотімлянському ліцеї відбулись  батьківські збори

(онлайн - форматі)

Порядок денний 

1.Структура 2023/2024 навчального року. Реєстрація на НМТ для учнів 11 класу (Нагорна В.Є.)

2. Чи несуть відповідальність батьки за навчання дитини в  школі?                   (Пасько В.М.)

3. Психологічна підтримка учасників  освітнього процесу в умовах воєнного стану (Печенізька Р.Л.)

4. Інформація про стан відвідування та успішності учнів класу (класні керівники)

5. Рубрика “ Думки вголос ”

Календар знаменних і пам’ятних дат

Березень

1 березня – Всесвітній день цивільної оборони (World Civil Defence Day)

Цей Всесвітній день відзначається щорічно 1 березня. Оголошений він був за рішенням Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони в 1990 році, оскільки саме 1 березня набрав чинності статут МОЦО, який ухвалили 18 держав. Мета його проведення – сприяти обізнаності суспільства про цивільний захист, готовності населення до правильного поводження під час надзвичайних ситуацій; підняття престижу національних рятувальних служб, а також висловлення подяки працівникам служб, які захищають нас від лихих і надзвичайних ситуацій.

День цивільної оборони в Україні в умовах воєнного стану особливо актуальний, оскільки від дій російської армії часто страждає мирне населення.

1 березня – 150 років від дня народження Олександра Мусійовича Щербини (1874 – 1934), українського філософа, тифлопедагога

Олександр Щербина – видатний учений-філософ, тифлопедагог (незрячий), психолог, педагог, професор, засновник української тифлопедагогічної науки. Він перший поставив й упровадив у життя питання про спільне навчання та виховання сліпих зі зрячими й залучення їх до трудової діяльності, був одним із організаторів кафедри тифлопедагогіки при Київському інституті народної освіти (1929, нині – Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова). Життя вченого – яскравий приклад, чого може досягти незряча людина за умови наполегливої праці. Для поширення своїх поглядів О. М. Щербина виступав із публічними лекціями й доповідями, друкував багато статей із питань освіти та працевлаштування сліпих, брав участь у різних конференціях, з’їздах із педагогічних питань, зокрема про виховання та навчання сліпих. У Харкові в серпні 1925 року вчений був учасником Всеукраїнського курсу – семінару з підвищення кваліфікації робітників педагогічних вузів, а в 1927 році – учасником Методичного з’їзду працівників педагогічних вузів України в Києві та з’їзду Всеукраїнської секції наукових працівників у Харкові.

2 березня – Всесвітній день психічного здоров’я підлітків (World Teen Mental Wellness Day)

Нове свято, що з’явилось у 2020 році за ініціативи американського бренду молодіжного одягу Hollister. Проєкт, створений цією Компанією, полягає в допомозі різноманітним організаціям, діяльність яких пов’язана з психічною рівновагою підлітків. Ініціативу підтримала Міжнародна асоціація із запобігання самогубствам (IASP) і підтримується в усьому світі. Учені довели, що сучасне покоління тинейджерів має найгірше психічне здоров’я, проте частина підлітків намагається вести здоровий спосіб життя.

Для сучасних українських підлітків тема психічного здоров’я пов’язана з травмами, що спричинила війна. Це обов’язково мають ураховувати дорослі, які знаходяться поруч із ними. Мета проведення цього Всесвітнього дня – підвищення обізнаності тинейджерів щодо психічного добробуту й подолання невпевненості в собі за допомогою спілкування з іншими, спорту, музики, танців. Відзначається щороку 2 березня.

3 березня – Всесвітній день письменника (World Day of the writer)

У всіх країнах щороку 3 березня відзначається це професійне свято літераторів.

12 – 18 січня 1986 року на 48-му Міжнародному конгресі учасники ПЕН-клубу (назва організації – абревіатура: Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – новелісти) прийняли рішення оголосити 3 березня Всесвітнім днем миру для письменника.

Сьогодні у світі налічується більше 200 тисяч професійних письменників, які пишуть більше ніж 150 мовами. Це також професійне свято редакторів, коректорів, критиків, культурологів, журналістів, істориків, інших майстрів слова, викладачів і студентів, усіх випускників філологічних факультетів закладів вищої освіти, шанувальників книги, усіх причетних до художнього слова. Покликання його – вшанувати літературних діячів, які проявили себе у справі захисту миру.

У 2012 році за підтримки голови фонду «Нові традиції» Сергія Бондарчука письменниця Лариса Ніцой ініціювала щорічне святкування Всесвітнього дня письменника в Україні. Національна спілка письменників України – добровільна творча організація професійних літераторів: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. Вона має власне книжкове видавництво – «Український письменник».

У Будинку письменника працює одна з кращих бібліотек із книжковим фондом понад 110 тисяч томів. Вона виконує велику за обсягом інформаційну та бібліографічну роботу, постійно організовує книжкові ювілейні виставки сучасних письменників, популяризує нові надходження та висвітлює літературні події в Україні.

3 березня – Всесвітній день дикої природи (World Wildlife Day)

Науковці занепокоєні різким скороченням популяцій диких тварин, тому з метою підвищення обізнаності про дику фауну та флору світу Генеральна Асамблея ООН на 68 сесії (20 грудня 2013 року № 68/205) проголосила 3 березня Всесвітнім днем дикої природи.

Поширену інформацію до Всесвітнього дня дикої природи буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

3 березня – Всесвітній день дитячого телебачення тa радіомовлення

Це одне з найбільш світлих і добрих свят. Започатковано у квітні 1994 року Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Із 2009 року відзначається щороку першої неділі березня. Усі провідні телерадіокомпанії світу в цей день насичують свої ефіри програмами, кінофільмами, мультфільмами для дітей, надають їм можливість спробувати себе в ролі працівників ТБ чи радіоведучих. Мета його проведення – привернути увагу суспільства до порушення прав дитини. У цей день дівчатка й хлопчики, які в майбутньому мріють про роботу в ЗМІ, можуть спробувати себе в ролі операторів і монтажерів, ведучих і дикторів, репортерів, розповісти всім про свої мрії та плани.

Також цей день вважається професійним святом людей, які створюють контент для дітей цікавим і пізнавальним. Телеканали Польської Республіки TVP i TVP ABC адаптували казки та дитячі програми українською мовою для нашої малечі, німецький телеканал ARD створив для дітей з України інтернет-сторінку з передачами й мультиками українською мовою, чеський телеканал TV Nova транслює дитячу програму PlusPlus. Українські дитячі телеканали «ПлюсПлюс» і «Піксель» через додаток «Дія» можна переглядати в будь-якому куточку світу, а Національна суспільна телерадіокомпанія України запустила на своєму сайті аудіоказки українською у виконанні відомих особистостей.

4 березня – 140 років із дня народження Тетяни Якимівни Пати (1884 – 1976), майстрині декоративного розпису та декоративної графіки

Тетяна Пата – заслужена майстриня народної творчості, член Спілки художників України з 1950 року, відома як основоположниця школи петриківського розпису. Вона є автором ескізів рушників, килимів, розписів коминів; декоративних панно: «Калина» (1913), «Червона калина» (1919), «Букет» (1936), «Калина і квіти», «Павичі серед квітів» (1949), «Зозуля на калині» (1960), «Панно з птахами» (1976), «Майори» (1972).Також виконувала настінні розписи, оформлювала книжки, створювала художні листівки. Великому успіху Тетяна Пата завдячує зустрічі з істориком і етнографом Дмитром Івановичем Яворницьким, який першим сприяв громадському визнанню її творів як справжніх цінностей народного мистецтва.

Викладала майстриня в Петриківській школі декоративного розпису, під її керівництвом вийшло ціле покоління талановитих майстрів. Педагогічну роботу поєднувала з творчою. Про її творчість видано книгу «Петриківський розпис. Джерела» (Київ: Мистецтво, 2018).

5 березня – Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day)

Уперше ідея запровадити Всесвітній день енергоефективності з’явилась у 1998 році під час Міжнародної конференції з енергоефективності, що відбулася в Австрії. Метою його було визначено інформувати населення про важливість заощадження енергії та раціонального використання енергоносіїв, а також привернути увагу громадськості до необхідності активних дій з ефективного ощадного споживання енергії задля пом’якшення глобальної зміни клімату, що загрожує життю на нашій планеті.

Ці заходи в першій декаді місяця традиційно проводяться щорічно, оскільки проблеми, пов’язані з використанням енергії, набувають усе більшої актуальності.

Енергозбереження стосується організаційних, правових, виробничих, наукових, економічних, технічних, а також інших напрямів. Заощаджені на енергозбереженні кошти рекомендується спрямувати на соціальний розвиток, охорону природи, розвиток інфраструктури тощо.

5 березня – 100 років від дня народження Івана Івановича Дорошенка (1924 – 1985), літературознавця, письменника, перекладача

Іван Дорошенко відомий як доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Львівського університету, старший науковий співробітник відділу літератури Інституту суспільних наук АН України, член Спілки письменників України, який сприяв становленню молодих письменників, зокрема Валерія Герасимчука. Досліджував історію української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Автор літературознавчих досліджень про творчість Івана Франка, збірки оповідань і нарисів, циклу віршів. Переклав українською мовою твори словацьких письменників В. Мінача, К. Ярункової.

8 березня – Міжнародний жіночий день (International Women`s Day), повна назва – Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир

Ця визначна дата, що відзначається щорічно, дозволяє оцінити досягнення жінок у різних сферах людської діяльності, зокрема культурні, політичні, соціальноекономічні. Генеральна Асамблея ООН запропонувала (резолюція від 16.12.1977 № A/RES/32/142) всім зацікавленим державам безпосередньо використовувати день 8 березня для популяризації та реалізації рівноправності жінок. Міжнародний жіночий день є закликом до ґендерної рівності у світі, вільному від упереджень, стереотипів і дискримінації.

9 березня – 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), Великого Кобзаря

У свідомості кожного українця Тарас Шевченко є національним героєм, життя і творчість якого надихає патріотів України на боротьбу за правду, свободу та майбутнє нашої країни.

Поширену інформацію до 210-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

9 березня – 150 років від дня народження Софії Пилипівни Левицької (1874 – 1937), української художниці-емігрантки

Софія Левицька – одна з тих видатних українок, яких за кордоном знають більше, ніж на батьківщині, відома живописом і графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму із впливом народного українського мистецтва. На початку XX сторіччя нею захоплювався весь мистецький Париж, а вона розповідала французам про рідне Поділля та поєднувала улюблений нею стиль кубізм із не менш улюбленими українськими мотивами.

У 1905 році батьки відправили її в Париж до відомої школи Еколь де Бoз-Aр.

Успіхи Софії в навчанні настільки вражали, що вже через рік її допускають робити копії з картин у Луврі. Твори українки помічають, вона отримує все більше схвальних відгуків від відомих митців – художників і поетів. Самотужки перекладає французькою «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, а також підготувала до видання власні ілюстрації.

Із 1910 року художниця ілюструє прозу й вірші. У 1913 році відбулася перша персональна виставка. Критики та глядачі порівнювали її роботи з поезією.

У 1919 році Софія Левицька створила лінорит «Визволення України», де козак, поборовши двоголового орла, атакує білого. Своїх друзів, французьких художників, мисткиня закликала обов’язково їхати в Україну, багату на мальовничі краєвиди, які нічим не поступаються Французькій Рів’єрі.

10 березня – День Державного Гімну України

Свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року.

Державний Гімн України – один із головних державних символів України поряд із Державним Прапором України і Державним Гербом України. Офіційно музичну редакцію його прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.

Дата святкування 10 березня обрана як день, у який уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Саме ним завершили концерт, присвячений Дню пам’яті Тараса Шевченка.

Сьогодні, коли українці ціною власних життів виборюють самобутність і волю нашої держави, Гімн України звучить особливо символічно. Слова його стверджують, що жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну, бо ми всі єдині.

11 березня – 140 років від дня народження Порфирія Кириловича Батюка (1884 – 1973), українського хормейстера, композитора, фольклориста, педагога

Порфирій Батюк – відомий учитель співу в гімназії в м. Зінькові (видав «Музичну хрестоматію для шкіл» і збірку шкільних хорів; засновник школи для диригентів сільських хорів; викладач методики на Педагогічних курсах, теорії музики та методики шкільного співу в Педагогічному технікумі в Охтирці Харківського округу; керівник хору в Архітектурному технікумі (Харків); диригент самодіяльних хорових колективів, методист Будинку художнього виховання дітей; старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. Збирав і досліджував українські народні пісні; автор фортепіанних п’єс на теми українських народних мелодій: «Дудочка», «Дзьобка», «Таночок».

На тексти поезій Тараса Шевченка композитор написав дитячі хори без супроводу («Заповіт», «Мені тринадцятий минало», «Річка» («Тече вода з-під явора»), романс для високого голосу із супроводом фортепіано «У гаю, гаю» (1962), мішані хори без супроводу «На могилі, на високій» і «Хай про тебе слава лине» (обидва на слова К. Яцика, 1961). Також Порфирій Батюк є автором музики до відомої пісні на слова С. Черкасенка «Тихо над річкою», рукописного «Збірника народних пісень для школи в обробці для хору з фортепіано».

14 березня – Міжнародний день боротьби проти гребель

Проведення цього дня започаткувала американська громадська організація «Міжнародна мережа річок» у березні 1997 року. Понад 20 країн підтримали рух проти гребель. Мета його – підвищення поінформованості суспільства про негативний вплив гребель на екосистеми річок і об’єднання зусиль людей усього світу в боротьбі проти них.

14 березня – Міжнародний день математики

На конференції ЮНЕСКО в листопаді 2019 року за ініціативою Міжнародної математичної спілки було започатковано нове наукове свято – Міжнародний день математики. Дата святкування обрана на честь Міжнародного дня числа «Пі» (це свято запровадив фізик із Сан-Франциско Ларрі Шоу, оскільки на американський манер 14 березня записується як 3.14). А також у цей день народився один із найвидатніших учених світу Альберт Ейнштейн. Уперше День математики відзначили у 2020 році. Мета його проведення: підкреслити важливу роль математики, яка вважається королевою наук, у досягненні цілей ООН у галузі сталого розвитку, а також її значення в житті людини, зокрема в оптимізації транспортних і комунікаційних мереж, прогнозуванні погоди та в багатьох інших сферах; збільшити інтерес до математики, її застосувань, підтримати розвиток математичної освіти та привернути увагу до роботи математиків.

14 березня – День українського добровольця

Пам’ятна дата встановлена Постановою Верховної Ради України (від 17.01.2017 № 1822-VIII) з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, сприяння зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань. Відзначається щорічно 14 березня. Новий виток розвитку добровольчому руху надав Закон України «Про основи національного спротиву» , ухвалений 16 липня 2021 року. Після того як Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2021року № 1449 затвердив Положення про добровольчі формування територіальних громад, в Україні почали створюватися перші добровольчі об’єднання для територіальної оборони. Відповіддю на вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року країни-агресора став масштабний добровольчий рух.

Десятки тисяч українців повернулися для захисту Батьківщини з-за кордону. Серед добровольців – відомі спортсмени, діячі культури, люди різних професій.

14 березня – 145 років від дня народження Альберта Ейнштейна (1879 – 1955), американського, німецького та швейцарського фізика-теоретика, громадського діяча-гуманіста

Альберт Ейнштейн – один із найвизначніших фізиків і науковців ХХ століття, відомий доктор філософії, професор, академік, член Берлінської академії наук і багатьох академій наук світу, іноземних наукових товариств, почесний доктор близько двадцяти провідних університетів; засновник загальної та спеціальної теорій відносності, молекулярної фізики, квантової механіки; професор Цюріхського університету, директор фізичного інституту (Берлін), професор Берлінського університету, Інституту перспективних досліджень (Принстон, США). Автор понад 300 наукових праць із фізики, а також близько 150 книг і статей у галузі історії та філософії науки.

Під час перебування в Японії вчений став лауреатом Нобелівської премії з фізики, особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту (1921 року). Незадовго до смерті підтримав звернення до всіх держав відмовитися від ядерної зброї.

15 березня – Всесвітній день захисту прав споживачів (World Consumer Rights Day)

Генеральна Асамблея ООН установила в 1983 році 15 березня як День захисту прав споживачів, а в 1985 перелік цих прав було розширено: додалися право на задоволення базових потреб, право на відшкодування, право на здорове навколишнє середовище, право на споживчу освіту. Для світової та європейської спільноти захист прав споживачів є важливим показником рівня демократичності держави.

Україна прийняла Закон «Про захист прав споживачів» у 1991 році. Була створена Державна інспекція з питань захисту прав споживачів, яка в 1992 році отримала статус Державного комітету України у справах захисту прав споживачів.

Один із головних принципів захисту прав споживачів ґрунтується на праві на належну якість і безпеку продукції.

17 березня – 150 років із дня народження Августина Івановича Волошина (1874 – 1945), президента Карпатської України, державного, політичного діяча, педагога, Героя України, борця за незалежність України у ХХ столітті.

Августин Волошин багато зробив для розвитку культури й освіти Закарпаття як український педагог, культурно-освітній, релігійний і державний діяч; професор і директор Ужгородської вчительської семінарії, засновник об’єднання «Учительська 34 громада» та Педагогічного товариства Підкарпатської Русі, редактор журналу «Учительський голос», викладач педагогіки й завідувач кафедри філософії Українського вільного університету в Празі. Автор праць із педагогіки та психології, кількох десятків шкільних підручників: «Азбука», «Практична граматика малоруської мови», «Педагогічна психологія», «Педагогіка і дидактика», «Коротка історія педагогіки», «Логіка», «Коротка історія психології» та інших.

Згідно із заповітом свій маєток і заощадження заповідав єпархіальним училищам, учительським семінаріям, сиротинцям Карпатської України. 15 березня 2002 року Августину Волошину присвоєно звання «Герой України» (посмертно) із врученням ордена Держави.

20 березня – Міжнародний день щастя (International Day of Happiness)

Міжнародний день щастя проголошено Організацією Об’єднаних Націй 28 червня 2012 року (резолюція № 66/281). Відзначається щорічно 20 березня, у день весняного рівнодення, отже, цей день символізує рівне право на щастя кожного мешканця Землі. Мета його проведення – показати, що щастя є однією з основних цілей людства; нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, оскільки самі економічні показники не відображають реальності. Учені запевняють, що задоволеність життям, відчуття щастя підвищує імунітет і покращує здоров’я в цілому. Отримати в цей день вітання від друзів і рідних, послати їм своє вітання – це також щастя. Також у цей день має прозвучати Міжнародне засудження воєнних дій країн-агресорів, які порушують найважливіше право людини.

20 березня – Міжнародний день французької мови (UN French Language Day)

Свято було засновано Організацією Об’єднаних націй у 2010 році й відзначається щорічно для сприяння рівноправному використанню всіх шести офіційних мов ООН. Крім Франції, мова широко поширена в Бельгії, Швейцарії, Канаді та багатьох інших країнах. На сьогодні французька мова – один із найпопулярніших у світі об’єктів вивчення серед іноземних мов. Вона є офіційною та робочою мовою ООН із 1946 року. Число людей, здатних спілкуватися французькою, досягає майже 200 мільйонів.

21 березня – Всесвітній день поезії

З метою пропагування мистецтва поезії серед населення та сприяння культурному різноманіттю 30 сесія ЮНЕСКО 1999 року встановила Всесвітній день поезії, який відзначається щорічно 21 березня. Цей день, за її визначенням, має сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

В українському календарі це свято вперше з’явилось у 2004 році й щороку відзначається на державному рівні. Поезія – не просто частина загальносвітової культури, а й одне з геніальних досягнень людства. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами.

Особлива енергетика її здатна вести за собою, надихати й об’єднувати. Усього кілька поетичних рядків можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. Поезія з давніх-давен завжди найпершою реагує на всі події, що змінюють хід історії та життя людини. Саме вірші в усі війни першими линуть із фронту, розкриваючи невисловлювані почуття. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (Ліна Костенко).

21 березня – Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації (International Day for the Elimination of Racial Discrimination)

Цей день започатковано рішенням ХХI сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 26 жовтня 1966 року як вшанування пам’яті 69 мирних демонстрантів, яких розстріляла поліція під час демонстрації 21 березня 1960 року в Південно-Африканській Республіці. Проголошуючи цей день, Генеральна Асамблея ООН закликала міжнародне співтовариство подвоїти зусилля з ліквідації всіх форм расової дискримінації, яка є злочином проти людської гідності.

Мета його проведення – наголосити на рівних правах людини, незалежно від раси чи етнічного походження; закликати суспільство до толерантності та поваги один до одного. Щорічно в цей день представництво ООН в Україні проводить різноманітні акції, брифінги міжнародних і українських організацій, конкурси малюнків для дітей, щоб підкреслити ще раз важливість і необхідність виховання дітей з повагою до всіх культур.

21 березня – 140 років від дня народження Олексія Олексійовича Шовкуненка (1884 − 1974), українського художника, майстра пейзажу й портрета, заслуженого діяча мистецтв України

Олексій Шовкуненко – один із основоположників індустріального пейзажу, дійсний член Товариства художників Одеси, викладач живопису й рисунка Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв, професор живопису Київського художнього інституту. У його творчій спадщині численні портрети письменників, акторів, скульпторів, інших відомих людей; будов Одеси, Дніпробуду, Луганська.

Ім’ям художника названо Херсонський художній музей. Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1970).

23 березня – 120 років із дня народження Докії Кузьмівни Гуменної (1904 – 1996), письменниці, учасниці об’єднання українських письменників у діаспорі «Слово»

Докія Гуменна – одна з відомих українських письменниць в еміграції, літературна спадщина якої становить понад 30 томів. Літературну діяльність розпочала в Україні в середині 1920-х років. Друкувалася в журналах, входила до спілки селянських письменників «Плуг». Побачивши селянську працю в комунах, написала у своїх есе правду, за що піддалася критиці партійних органів. Не прийнята до новоствореної Спілки письменників України, Докія Гуменна була позбавлена можливості друкуватися, тому виїздила в археологічні експедиції, брала участь у розкопках трипільського поселення на Київщині. Згодом це все знайшло відображення у творах, які письменниця змогла написати, переїхавши 1943 р. до Львова, потім емігрувавши до Словаччини, Австрії, а з 1950 р. на постійному проживанні у США. Головний твір її життя – роман-тетралогія «Діти Чумацького Шляху» (вийшов чотирма книгами, 1948 – 1951 роки) про соціальну еволюціюукраїнського села від кінця ХIХ до 30-х років ХХ століття.

25 березня – Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі (International Day of Remembrance of the Victims of Slavery and the Transatlantic Slave Trade)

Започаткувала цей день пам’яті Генеральна Асамблея ООН 17 грудня 2007 року на честь святкування 200-річчя скасування трансатлантичної работоргівлі, за 400 довгих років якої постраждало близько 30 мільйонів осіб. Відзначається 25 березня щороку. Метою визначено вшанування пам’яті постраждалих від рабства, привернення уваги суспільства до наслідків дискримінації та порушення прав людини, підвищення поінформованості молодого покоління щодо наслідків работоргівлі, оскільки мільйони людей щороку стають жертвами работоргівлі, затягнутими в цю пастку шляхом обману чи насильницькими методами. За даними ООН, щороку мільйони людей, переважно жінки та діти, стають жертвами обману й насильства, перетворюються на «живий товар» і зазнають експлуатації.

27 березня – Міжнародний день театру (World Theatre Day)

Святкування Міжнародного дня театру було встановлено в 1961 році у Відні на IХ конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Діяльність цієї організації, згідно з її статутом, спрямована на укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу. Це не просто професійне свято митців сцени, а також свято мільйонів глядачів. Відзначається щорічно 27 березня і в усіх країнах світу проходить під девізом «Театр – засіб зміцнення миру та взаєморозуміння між народами». Театральне мистецтво з’явилось у Стародавній Греції, де костюмовані вистави влаштовували на честь вшанування бога Діоніса. Згодом, пройшовши великий шлях розвитку, театр відокремився від релігійно-народної спрямованості в самостійний різновид мистецтва. Тому сьогодні Міжнародний день театру – це визнання театру як надбання культури та вшанування всіх театральних працівників.

30 березня – 130 років із дня народження Миколи Павловича Барабашова (1894–1971), українського астронома, ректора Харківського державного університету (1943 – 1945), члена Міжнародного астрономічного союзу

Микола Барабашов навчався на фізико-математичному факультеті в Харківському державному університеті (1914 – 1919). З 1919 року працював в астрономічній обсерваторії та викладав в університеті, а також у Харківському технологічному інституті та Харківському інституті народної освіти. З 1930 року протягом кількох десятиліть керував Харківською астрономічною обсерваторією, з 1933 – завідувач кафедри астрономії Харківського університету, з 1934 – професор.

У1936 році за сукупністю праць, без захисту дисертації М. П. Барабашову присвоєно науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, а в 1941 році – почесне звання «Заслужений діяч науки». Йому належать значні відкриття у вивченні планет сонячної системи: наукові праці вченого присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфер Венери та Юпітера. Автор близько 600 наукових праць, один із авторів і редактор першого «Атласу зворотного боку Місяця». Також великий учений проводив значну педагогічну та громадську роботу, був одним із засновників товариства «Знання» в Харкові, брав участь в організації Харківського планетарію. Ім’я харківського вченого присвоєно кратеру на Марсі.

   26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя!     

   Саме цього дня 2014 року під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

Тисячі активістів і небайдужих громадян тоді вийшли з державними та кримськотатарськими прапорами й висловилися проти намірів Росії окупувати Крим.

Велика шана й подяка всім, хто десять року тому боровся і бореться нині. Усім, хто попри все наближає звільнення півострова, хто партизанить в окупації і підіймає український прапор на вершинах Кримських гір.

Наш спротив триває!

Бо Крим – це Україна!

Заходи

щодо проведення Інформаційної кампанії,

 присвяченої 10-річчю спротиву окупації

Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

(26 лютого 2024 року)

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"          

Заходи

щодо відзначення Дня Героїв Небесної Сотні

                                                Календар знаменних і пам’ятних дат

                                                                              Лютий

1 лютого – 180 років від дня народження Миколи АндрійовичаВербицького (1843 – 1909), українського письменника, педагога, громадського діяча, журналіста.

Уже ранні вірші М. А. Вербицького позначені волелюбним і оптимістичним настроєм. Відомий він як автор переробки вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна…», що лягла в основу українського національного гімну.

4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку

Мета цього дня, щопроголошений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями»,–підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. 

За даними ВООЗ, є більше 100 видів раку,від якого щорічно помирають мільйони людей. Відомо, що 43% ракових захворювань можна було б запобігти за умови дотримання елементарних норм здорової поведінки: утримання від уживання тютюну, фізична активність, збалансована та здорова їжа, своєчасна вакцинація проти вірусів, уникнення тривалого перебування на сонці та в солярії, своєчасна діагностика й увага до власного здоров’я.

4 лютого – Міжнародний день загальнолюдського братерства 

4 лютого 2019 року під час Апостольської подорожі до Об’єднаних Арабських Еміратів Папа Франциск і Великий імам АхмадАль-Таїб підписали «Документ про загальнолюдське братерство заради миру у світі та спільного співіснування». Щоб підкреслити значення цієї надзвичайно  важливої ініціативи, 21 грудня 2020 року Генеральна Асамблея ООН схвалила пропозицію Верховної комісії відзначати кожного 4 лютого Міжнародний день загальнолюдського братерства й закликала держави-члени ООН, громадські та релігійні організації започаткувати це святоз 2021 року.

5 лютого – 170 років від дня народження Павла Івановича Харитоненка (1853–1914), підприємця, цукрозаводчика, мецената

П. І. Харитоненко, якого  називали «цукровим королем», у пам’яті сучасників і нащадків залишився як меценат. Завдячуючи його фінансовій допомозі, місто Суми стало одним із найкращих на Слобожанщині в архітектурному й культурному значенні:були збудованіТроїцький собор (за проєктомКарла Шольца), приміщення кадетського корпусу, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Відомий пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві також фінансував Павло Харитоненко.Турбувався він і про виплату допомоги для навчання бідним українським студентам, фінансував будівництво лікарень, шкіл.

6 лютого – 120 років від дня народження Юрія Юрійовича Шовкопляса (1903–1978),українського письменника, перекладача, журналіста

Ю. Ю. Шовкоплясвідомий як завідувач кафедри журналістики Харківського університету (1949 – 1951), головний редакторжурналу «Прапор» (1956 – 1960).Талановитий майстер прозових творів різних жанрів: романів «Завтра», «Інженери» (у 2-х ч.), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!»;повістей«Весна над морем», «Проект електрифікації», «Земляний похід», «Починається юність»; збірок оповідань: «Геній», «Студенти», «Професор» та ін.

7 лютого – 545 років від дня народження Томаса Мора (1478– 1535), англійського мислителя-гуманіста, письменника, філософа, державного діяча.

Томас Мор– один із основоположників утопічного соціалізму, автор суспільно-політичного трактату «Утопія», у якому зображено ідеальний суспільний лад, коли виховання та навчання є спільними, рівними для хлопчиків і дівчаток, заняття в школі ведуться рідною мовою. Педагогічні ідеї Т. Мора вплинули на подальший розвиток світової педагогічної думки. 

7 лютого – 125 років від дня народження Григорія Михайловича Боришпольця (1898–1954), українського педагога-ученого,автора понад  30 наукових праць із питань історії педагогіки та методичної роботи в школі, підвищення кваліфікації вчителів.

9 лютого – 150 років від дня народження Миколи Вікентійовича Сібільова (1873–1943), українського вченого,археолога, краєзнавця.

М. В. Сібільоввідомий як дослідник археологічних пам’яток Слобожанщини, Донеччини,засновник і перший директор Ізюмського краєзнавчого музею(1920 – 1941), який названо на його честь. Він організував збір книг, картин, творів прикладного мистецтва з покинутих поміщицьких маєтків. Музей поповнився колекцією природних копалин, архівом міського самоврядування, приватними колекціями з геології, палеонтології, зоології, ботаніки та іншими археологічними матеріалами.

9 лютого – 140 років від дня народження Никифора Яковича Григоріїва (1883–1953), українського громадського та політичного діяча, педагога.

Н. Я. Григоріїв –учений-суспільствознавець, публіцист і журналіст, член «Просвіти», один із керівників Товариства українських поступовців, діяч Української Центральної Ради, міністр освіти в уряді УНР, професор Празького університету.Він є автором наукових праць «Основи пізнання», «Українська боротьба за державу в роках 1917 – 1920. Чому українці не вдержали своєї держави», «Українська національна вдача», а також підручників з історії для початкових шкіл і перших класів гімназії. 

10 лютого – 250 років від дня народження Василя Назаровича Каразіна (1773–1842), відомого вченого-енциклопедиста, просвітителя.

В. Н. Каразін – ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, керівник Головної управи шкіл у Міністерстві народної освіти, засновник народної школи для селянських дітей, автор і співавтор проєктів організації державної системи навчальних закладів, ініціатор і один із фундаторів Харківського університету та його бібліотеки (1805), парафіяльного училища та Філотехнічного товариства.Він є автором низки винаходів у харчовій промисловості, праць з історії, економіки, агрономії, селекції, метеорології, хімії, збірника «Твори, листи і папери В. Н. Каразіна».

10 лютого – 125 років від дня народження Бертольда Брехта (1898– 1956), німецького письменника, теоретика мистецтва.

Б. Брехт – театральний і громадський діяч, віцепрезидент Академії мистецтв Німецької Демократичної Республіки (НДР), розробник теорії та практики «епічного театру», засновник театру «Берлінер ансамбль». А такожавтор п’єс «Матінка Кураж та її діти», «Тригрошова опера», «Життя Галілея».

11 лютого – Міжнародний день жінок і дівчат у науці

15 грудня 2015 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, проголосивши 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці (A/RES/70/212), та запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН, іншим міжнародним і регіональним організаціям відзначати цей день. Метою його є визнання повноцінногота рівного доступу до сфери науки, техніки й інновацій для жінок будь-якого вікуяк необхідної умови забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.

11 лютого – 150 років від дня народження Семена Марковича Прохорова (1873–1948), українського художника, графіка.

С. М. Прохоров – заслужений діяч мистецтв України, педагог, викладач Харківського художнього училища, професор Харківського художнього інституту, засновник Харківської художньої школи № 1 ім. І. Ю. Рєпіна. Відомими є його картини «Зимовий етюд», «З минулого», «Українська дівчина», «Казкар», «Дівчинка у квітах».

11 лютого – 120 років від дня народження Агати Федорівни Турчинської (1903–1972), української письменниці, журналістки.

А. Ф. Турчинська– майстер різножанрових творів:  поем  про Тараса Шевченка «Дитинство поета», «Тарасова гора»; роману «Друг мій Ашхабад»;збірок поезій, оповідань, повістей, п’єс для дітей. Також вона є авторомлібрето опери «Милана» композитора Георгія Майбороди, драматичної поеми «Зустріч з Мавкою».

13 лютого – Всесвітній день радіо

Свято проголошено на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року. Відзначається щорічно 

13 лютого з ініціативи Іспанії.Саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН».

14 лютого – День безпечного Інтернету

За ініціативою європейських некомерційних організацій запроваджено День безпечного Інтернету, який відзначається з 2004 року другого вівторка лютого.Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються питання інтернет-етики, шляхи безпечного використання молоддю Інтернету, загрози протизаконного контенту.

14 лютого – День Святого Валентина, або День усіх закоханих

Неофіційне свято. За легендою, християнський священникВалентин таємно вінчав усіх охочих, попри указ імператора Клавдія ІІ, який уважав, що сім’я заважає солдатам воювати за імперію.Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло післяXV століття. За переказом, винахід«валентинки»приписуютьгерцогу ОрлеанськомуШарлю, який, перебуваючи в англійському полоні, надсилав ізлондонськоїв’язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається вБританському Музеї.

14 лютого –Міжнародний день дарування книг

Мета цьогоДня – надихнути кожну людину подарувати книгу в бібліотеку, друзям, членам родини. Вважається, що в цей день мають об’єднатися всі, хто дарує книги, і хто прищеплює любов до читання. 

15 лютого – День комп’ютерника

День створення першого електронного комп’ютера – це початок ери нових цифрових технологій, коли американські військові інженери 15 лютого 1946 року представили першу універсальну електронну обчислювальну машину ЕНІАК. Дату 15 лютого визначили як професійне свято комп’ютерників. Зі словом «комп’ютерних» пов’язуються досить широкі уявлення: це не тільки розробники й аналітики комп’ютерних систем, програмісти й оператори різних комп’ютерних пристроїв, а й інженери з автоматизованих систем керування, інженери із супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки й умінням вирішувати різноманітні завдання, де без її застосування сьогодні не обійтися.

15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак

Міжнародний день дітей, хворих на рак,із 2003 року проводиться  щорічно 15 лютого. На сьогодні вже до 40 країн світу під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів і за ініціативою Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), беруть участь у заходах  із  підтримки «Дня дітей, хворих на рак».Навіть у деяких розвинених країнах світу смертність дітей від раку вийшла на друге місце, після смертності від нещасних випадків. За умови своєчасної діагностикита правильного лікування, за твердженням медиків, можна було б досягти до 90% випадків видужування  дітей, хворих на рак. 

16 лютого – 210 років від дня народження Семена Гулака-Артемовського (1813– 1873), оперного співака, композитора, актора, драматурга.

Своєю оперою «Запорожець за Дунаєм» (1863) С. Гулак-Артемовськийзаклав основи українського класичного оперного мистецтва. Окреме місце вйого творчій спадщині посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвяченаТарасу Шевченкові, з яким автор товаришував із1838року), «Спать мені не хочеться»,«Ой на горі та й женці жнуть»– рапсодіязі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба».

16 лютого – 125 років від дня народження Анастасії Зіновіївни Левицької (1898–1955), української оперної співачки, педагога.

А. З. Левицька – солістка Київського і Харківського театрів опери та балету імені Миколи Лисенка (1930–1949), професор Харківської державної консерваторії. Народна артистка України.

17 лютого – День спонтанного прояву доброти

День спонтанного прояву доброти (RandomActsofKindnessDay) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій, але з кожним роком це свято набуває все більшої популярності та заохочує всіх робити спонтанні добрі справи.

18 лютого – 120 років від дня народження Олексія Миколайовича Леонтьєва (1903–1979), відомого психолога, засновника й організатора Харківської психологічної школи, де було започатковано розроблення діяльнісного підходу до вивчення психічних явищ і психологічної теорії діяльності.

О. М. Леонтьєвтакож є розробником теорії розвиткупсихікитварин і людини,наголошував на важливості зовнішніх об’єктивних факторів формування психіки.Лідер «харківської групи» учнів Л. Виготського.

19 лютого – День Державного Герба України

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила  Постановою від 19.02.1992 № 2137-XII Державний Герб України. Золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

19 лютого – 550 років від дня народження Миколая Коперника (1473–1543), польського вченого, творця геліоцентричної системи світу.

19 лютого – 235 років від дня народження Івана Яковича Кронеберга (1788–1838), українського філософа, літературознавця.

І. Я. Кронеберг відомий як латиніст, перекладач, професор класичної філософії, ректор Харківського університету (1826– 1829, 1833– 1836 рр.), засновник студентської бібліотеки. Він є першимшекспірознавцем в Україні, популяризатором класичних текстів Горація, Цицерона, Тацита.

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

11 лютого 2015 року Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день – «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається щорічно 20 лютого. 

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості

Свято було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН (резолюціявід 18.12.2007 № A/RES/62/10),відзначається з 2009 року.Метою цього міжнародного свята є привернення уваги широкої громадськості, органів державного управління, організацій і компаній до вирішення на місцях проблем соціальної справедливості – запоруки стабільності та благополуччя суспільства.

20 лютого – 135 років від дня народження Василя Олександровича Барвінського (1888–1963), українського композитора.

В. О. Барвінський відомий якпедагог, піаніст, музикознавець, директор Вищого музичного інституту імені Лисенка у Львові, директор і професор Львівської консерваторії. Він є автором кантат «Заповіт», «Пісні про Батьківщину», оркестрових творів, інструментальних ансамблів, хорів, романсів, пісень.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Відзначається з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття й багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (26 жовтня – 17 листопада 1999 року,м. Париж).

Це всесвітнє свято  засноване з метою сприяння багатому культурному й мовному різноманіттю. Наголошено, що багатомовність дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію та культуру, але й виробити якнайширші підходи у сфері взаєморозуміння та людяності, що активно служить зміцненню солідарності, терпимості, розширенню взаєморозуміння,  діалогу.

21 лютого – 65 років тому згідно з рішенням Ради Міністрів України (24.01.1958) Міністерство вищої та середньої освіти України видало Наказ про заснування в м. Харкові Українського заочного політехнічного інституту. У 1990 р. його було реорганізовано в Харківський інженерно-педагогічний інститут. А з 1994 рокуце Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), сучасний спеціалізований освітянський і науковий центр, що готує інженерно-педагогічні кадри для системи професійної освіти.

21 лютого – 110 років від дня народження Бенджаміна Блума (1913– 1999), американського психолога.

Бенджамін Блум – відомий професор педагогіки Чиказького університету.Розробив систему об’єктивних показників результатів педагогічного впливу, психологічної готовності учнів до навчальної діяльності й періодів, що визначають формування пізнавальної та емоційної характеристик такої готовності; заклав основи концепції «повноцінного засвоєння».

22 лютого – 235 років від дня народження Артура Шопенгауера (1788–1860), німецького філософа, представника ірраціоналізму та волюнтаризму, творця «етики песимізму», прихильника ідей Канта і Платона.

23 лютого – 120 років від дня народження Юліуса Фучика (1903– 1943), чеського письменника.

Юліус Фучик відомий як діяч Руху Опору під час Другої світової війни, національний герой Чехії, автор книги «Репортаж, писаний під шибеницею», яку написав, коли перебував у в’язниці. Лауреат Міжнародної премії Миру (1950, посмертно).

За рішенням IV конгресу Міжнародної організації журналістів із 1958 р. день смерті Юліуса Фучика 8 вересня  відзначається як Міжнародний день солідарності журналістів.

24 лютого – Початок війни росії проти України

24 лютого 2022 року о 5:00, за Києвом, росія розпочала масовану атаку із застосуванням усіх видів озброєння на всі великі міста вільної України. Демократичний світ одразу об’єднався на допомогу Україні, боця війна проти України – злочин проти людяності.  Росія має відповісти за це!

27 лютого – 110 років від дня народження Ірвіна Шоу (1913–1984), американського письменника

Ірвін Шоу успішно дебютував антивоєнною п’єсою «Поховайте мертвих» (1935).Та приголомшливу літературну славу, високу оцінку критики й міцну репутацію довершеного майстра приніс  йому роман «Молоді леви» (1948), в основу якого лягли воєнні враження автора. В оповіданнях Шоу гостросоціальна проблематика поєднується з розкриттям моральних пошуків особистості (збірки «Матрос із Бремена» (1939), «Ласкаво просимо до міста» (1942). Його дилогія «Багатий, бідняк» (1970) та «Вбогий, крадій» (1977), романи «Вечір у Візантії» (про Канни, 1973), «Спогади утрати» (1982) стали бестселерами. Вони багаторазово перевидавалисьі  екранізувались, увійшли до золотого фонду літератури XX століття.

28 лютого – Всесвітній день рідкісних захворювань

Всесвітній день рідкісних захворювань виник у 2008 році за участю EURORDIS і відзначається щорічно в останній день лютого. Основна його мета – підвищення обізнаності широкої громадськості про рідкісні захворювання, якихналічується понад 7000 різних видів, та їх вплив на життя людини. 

28 лютого – 490 років від дня народження Мішеля де Монтеня (1533–1592), французького філософа-гуманіста, письменника, есеїста-мораліста.

Мішель де Монтень – філософ і письменник епохи Відродження, громадський діяч.Автор програми теоретичної освіти, метою якої були виховання та навчання, спрямовані на гармонійне вдосконалення людської особистості, повне виявлення закладених у людині здібностей. Педагогічні ідеї Монтеня суттєво вплинули на подальший розвиток педагогічної думки.

                                           21 січня - День Соборності  України 

               Цей день ще називають корінням української єдності. Традиційно ми згадуємо події, які відбулися на Софіївській площі 22 січня 1919 року.

Тоді було підписано Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Цей документ став епохальною історичною подією. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини.

Акт Злуки об’єднав в одне державне ціле всі землі, які заселяє українська нація. А також засвідчив духовну консолідацію народу незалежно від національності. Зрештою, став фундаментом побудови демократичної держави та запорукою виживання й існування нації.

Сьогодні, у часи повномасштабної війни з росією, ідея соборності залишається нашою базовою національною цінністю. Адже наша єдність — це наша зброя!

В Хотімлянському ліцеї відбулись виховні години, присвячені цій знаменній даті. 

                                                        Календар знаменних і пам’ятних дат

Січень

1 січня – Новорічне свято

Одне з найдавніших і найпопулярніших свят, яке люблять і завжди з нетерпінням чекають люди різного віку багатьох країн і континентів.

Відзначають його відповідно до визнаного календаря.

Протягом XVI – XVII століть у більшості країн Європи перейшли на сучасну традицію святкування – 1 січня.

1 січня – Всесвітній день миру (World Day of Peace) або День всесвітніх молитов про мир

Відзначається цей день щорічно 1 січня. Започаткований він 8 грудня 1967 року головою католицької церкви Папою Римським Павлом VI. У Всесвітній день миру віруючі християни, об’єднуючись, здійснюють спільні молитви за мир на всій планеті, за припинення всіх кровопролитних війн.

1 січня – 120 років від дня народження Євгена Олександровича Адамцевича (1904 – 1972), українського кобзаря, бандуриста

Євген Адамцевич – сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних пісень, автор «Запорозького маршу». Творчу діяльність розпочав у Ромнах (1927), де керував ансамблем бандуристів. У 1930-х виступав як мандрівний кобзар. Учасник 1-ї Республіканської наради кобзарів і лірників (1939). Улітку 1971 та 1972 років виступав на Чернечій горі біля могили Тараса Шевченка, де виконав більше сотні пісень. У своїй творчості тяжів до творів переважно літературного походження: на слова Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Павла Грабовського («Із-за гори ворон кряче», «Ой не пугай, пугаченьку», «Суд Байди», «Пісня про Морозенка», «Про Палія Семена», «Євшан-зілля», «Запорозький марш» та ін.). Відомі твори Євгена Адамцевича: «У неволі» (1941), «Дума про Івана Федька» (1966), «Запорозький марш» для бандури (в обробці В. Гуцала ввійшов до репертуару майже всіх оркестрів народних інструментів, військових духових оркестрів, став одним із музичних символів України), думи про Голодомор.

1 січня – 110 років від дня народження Юрія (Григорія) Оліферовича Збанацького (1914 – 1994), українського письменника, кінодраматурга

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1970), Премії імені Лесі Українки (1975), відомий учитель, директор неповної середньої школи, завідувач Остерського районного відділу освіти, редактор Остерської районної газети Чернігівської області, командир партизанського загону, а потім з’єднання в роки війни. Після війни Юрій Збанацький викладав літературу, а згодом очолював філологічний факультет у Київському педагогічному інституті (нині – Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова). З 1949 року – заступник голови правління Спілки письменників України, з 1971 – секретар правління Спілки письменників України. У складі делегації України неодноразово брав участь у сесіях Генеральної Асамблеї ООН. Автор улюблених творів багатьох читачів: «Малиновий дзвін», «Ми не з легенди», «Хвилі», «Сеспель», «Кують зозулі», повістей для дітей «Таємниця Соколиного бору», «Лісова красуня» та інших.

2 січня – День наукової фантастики (Science Fiction Day)

Це свято, засноване в США, традиційно проводиться у світі щорічно 2 січня. Саме в цей день 1920 року народився відомий американський письменник-фантаст Айзек Азімов, професор біохімії, автор книжки «Я, робот». Поряд із Робертом А. Гайнлайном («Зоряний десант») і Артуром К. Кларком («2001 рік: космічна Одіссея») він вважається одним із трьох найвпливовіших письменників-фантастів усіх часів. Саме ж словосполучення «наукова фантастика» вперше було використано у пресі в 1851 році. Батьком наукової фантастики є Жуль Верн, який започаткував цей жанр. Один із найвидатніших фантастів усіх часів – Герберт 

Веллс.

2 січня – 135 років від дня народження Стефана Болеслава Шумана (1889 – 1972), польського психолога, педагога

Стефан Шуман – відомий доктор медичних і психологічних наук, професор, член Польської академії мистецтв і наук (1939, нині – Польська академія наук), польських наукових товариств із психології, філософії, психіатрії; засновник факультету педагогічної психології Яrеллонського університету (1928, Краків), ректор Краківського педагогічного університету (1946 – 1948), нині – Педагогічний університет імені Комісії Національної освіти. Автор праць із питань естетичного виховання в школі, підготовки підручників і посібників із дитячої психології.

3 січня – Міжнародний день здоров’я душі та тіла

Початок нового року – це ще один привід створити «нового себе». За твердженням фахівців, зв’язок розуму, тіла й душі відіграє важливу роль у здоров’ї та добробуті людини: емоції, цілі, духовний досвід, переконання, дії та звички впливають на гармонію душі й тіла. Тому цей день – гарна нагода почати жити по-новому. Mens sana in corpore sano (Iuvenalis) – Здоровий дух у здоровому тілі (Децім Юлій Ювенал, I – II ст. н. е., видатний римський поет).

4 січня – Всесвітній день абетки Брайля

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (A/RES/73/161) встановлено цей день у грудні 2019 року – у день народження Луї Брайля (1809 – 1852).

Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю унікальна абетка Брайля для мільйонів незрячих людей є засобом спілкування, відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.

6 січня – Всесвітній день дітей-сиріт війни (World Day for War Orphans)

Цей день за ініціативи французької правозахисної організації SOS Enfants en Detresses покликаний привернути увагу громадськості до нелегкої долі та до проблем дітей, які осиротіли через війну. Одним із найважливіших завдань є також допомога в усиновленні тих сиріт, які втратили свої сім’ї та були направлені в притулки й дитячі будинки.

Щорічно другого понеділка листопада відзначається Всесвітній день сиріт, започаткований у США благодійним фондом The Stars Foundation.

7 січня – Міжнародний день програмістів (International Programmers Day)

Це щорічне професійне свято людей, які займаються програмуванням і роблять наше життя суттєво легшим, цікавішим завдяки новим технологічним розробкам. Програмування поєднує елементи мистецтва, науки, математики та інженерії. Практично кожен електронний пристрій – від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів із програмним керуванням – проходить через руки цих фахівців.

8 січня – 200 років від дня народження Вільяма Вілкі Коллінза (1824 – 1889), англійського письменника, драматурга

Вілкі Коллінз – один із засновників детективного жанру в англійській літературі, представник нової школи – сенсаційного роману, один із найближчих друзів Чарлза Дікенса. Відомими є його романи «Жінка в білому», «Місячний камінь», «Армадель», «Чоловік і жінка». Усього у творчій спадщині письменника 30 романів, 14 п’єс і більше 60 оповідань. Шедеври «Жінка в білому» та «Місячний камінь» перекладені на десятки мов, зокрема й українською, багаторазово екранізовані й дотепер популярні серед читачів.

8 січня – 145 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (справжнє – Панасенко, 1879 – 1932), українського письменника й педагога

Степан Васильченко – відомий учитель шкіл Київщини та Полтавщини, популяризатор творів Т. Г. Шевченка, автор статті «Народна школа і рідна мова на Вкраїні: замітки народного вчителя». Його твори, зокрема «Мужицька арифметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка», пройняті любов’ю до людини праці. Одна з провідних тем творчості – життя народних учителів, яке було йому особливо близьким («Учителька», «Вечеря», «З самого початку»). Проблема виховання молодої людини значною мірою зумовила звернення письменника до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов’язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Степанові Васильченку показати поетичний духовний світ дитини («Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповідання «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен»). Оптимізм особливо виразно виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, – «Циганка». Цікавою сторінкою спадщини Васильченка є драматичні твори, переважно одноактні п’єси, які за тематикою та багатьма художніми засобами органічно близькі до його прози («Минають дні», «Кармелюк»), кіносценарії за фольклорними мотивами. Письменник задумав створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка, але з п’яти запланованих частин завершив тільки першу – «В бур’янах» (вийшла посмертно в 1938).

9 січня – 100 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924 – 1990), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, художника

Сергій Параджанов – знаменитий на увесь світ режисер-авангардист, один із представників хвилі українського поетичного кіно. В українському образотворчому мистецтві започаткував жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму, хоча за життя ці твори перебували в андеграунді, і на виставках з’явилися лише після смерті художника. Відомий як режисер кінострічки «Тіні забутих предків», створеної за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського, котра посідає перше місце у списку ста найкращих українських фільмів. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання: 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях і конкурсах у 21 країні світу (із них 24 – гран-прі). У 1990 році отримав звання народного артиста України (посмертно), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1991, посмертно).

10 січня – Всесвітній день метро

Саме в цей день у 1863 році в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів. Для XIX століття це стало резонансною подією, адже в багатьох країнах головним видом транспорту тоді ще залишався кінний. У наш час метро має ключове значення для міської інфраструктури, оскільки його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів у 187 містах 59 країн.

Перші лінії Київського метро було відкрито 6 листопада 1960 року – довжиною 5,2 кілометра від станції Дніпро до Вокзальної. Сьогодні метро Києва – 52 станції, три лінії довжиною близько 70 кілометрів. Харківський метрополітен відкрито 23 серпня 1975 року, має три лінії довжиною близько 38,1 км. У березні 2020 р. метрополітен був закритий на карантин у зв’язку з коронавірусом, відкрили його 25 травня. Але через воєнну агресію рф, активні бойові дії з 24 лютого до 24 травня 2022 року рух метрополітену тимчасово не здійснювався, а станції використовувались як бомбосховище. Зараз метрополітен працює в штатному режимі, а на деяких станціях облаштували метро-школу, в якій проходять навчальні заняття.

11 січня – Міжнародний день «Дякую»

Щороку 11 січня у світі святкують цей день. Запроваджено це свято за ініціативою ЮНЕСКО та ООН 2008 року. З кожним роком до нього долучається все більше країн. Щирі почуття зігрівають душу й розганяють смуток, дарують надію та просто покращують настрій. За допомогою слова «дякую» можна не лише висловити вдячність тим, хто робить наше життя кращим і щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість і гарні манери. Ще римський філософ Цицерон вважав вдячність не просто найбільшою людською чеснотою, а й матір’ю всіх інших чеснот. У цей день люди насамперед дякують усім, хто захищає мирне життя та щасливе дитинство.

11 січня – Міжнародний день заповідників і національних парків

Відзначається цей день з 1997 р. за ініціативою Центру охорони дикої природи та Всесвітнього фонду дикої природи. Заповідати – це передавати в спадщину щось дороге і цінне. Заповідники є найвищою формою охорони природи. Загалом у світі створено понад 11 тисяч заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку. Сучасна мережа природнозаповідних об’єктів України сформувалась у результаті праці багатьох поколінь природоохоронців. Вона відіграє важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, у підтримці екологічної рівноваги в природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, спільнот, суспільства. На жаль, унаслідок російської воєнної агресії щодня маємо факти умисних дій окупантів, що спричиняють техногенні аварії, загрожують екологічній безпеці тисяч людей, навколишньому середовищу загалом.

11 січня – 120 років від дня народження Олександра Яковича Усикова (1904 – 1995), українського фізика

О. Я. Усиков – відомий учений у галузі радіофізики та електроніки.

Закінчив Xарківський інститут народної освіти (1929), працював у Xарківському фізико-технічному інституті (1936 – 1955 рр.), був засновником і першим директором Інституту радіофізики та електроніки АН України (нині – Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України). Наукові дослідження вченого присвячені фізиці надвисоких частот, новим методам генерації міліметрових радіохвиль, квантовій електроніці.

12 січня – День українського політв’язня

Ця пам’ятна дата відзначається щороку з 1975 р. за ініціативою Вячеслава Чорновола на честь тих, хто не корився тоталітарній системі, зберігав вірність своїм принципам та ідеалам, був заарештований, сидів у в’язницях і психіатричних лікарнях. Серед них: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Ірина та Ігор Калинці, Леонід Плющ, Микола Плахотнюк, а також багато інших, хто зазнав переслідування за свої політичні переконання. 12 – 14 січня 1972 року – дні найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно заарештували більшість відомих представників національно-демократичного руху. Розпочався так званий генеральний погром українського «шістдесятництва». Репресії 1972 року поклали край цьому рухові. Український самвидав припинив діяльність, а боротьба проти тоталітаризму була таким чином зупинена.

12 січня – 115 років від дня народження Марії Оксентіївни Примаченко (1909 – 1997), української майстрині, народної художниці в жанрі «наївного мистецтва»

Поширену інформацію про майстриню буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

15 січня – День народження Вікіпедії (2001 р.)

Вікіпедія – універсальна енциклопедія, головна перевага якої полягає в можливості вільного обміну людськими знаннями. Недолік Вікіпедії — довідник наповнюють люди з різними рівнями освіти й компетентності. Це призводить до того, що деякі статті містять неточності або недостовірні факти.

Але водночас Вікіпедія надає можливість редагування, тому наповнюються новими матеріалами бази даних сайту.

Відомі споріднені з Вікіпедією проєкти, які засновані на платформі wiki: Вікісловник, Вікіцитатник, Вікіновини, Вікітека та інші. Їх поява є показником великої популярності проєкту серед користувачів всесвітньої Інтернет-мережі.

Вікіпедія виявилась одним із найуспішніших серед сміливих, дивних і непередбачуваних проєктів XX століття.

16 січня – День пам’яті кіборгів

У цей день в Україні вшановують захисників, які з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів і терористів. «Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинуло більше 200 військових. Кіборги стали символом мужності й відданості ідеалам вільної та незалежної України.

17 січня – Міжнародний День дітей-винахідників (Kid Inventors Day)

Датою цієї календарної події обрана дата народження дипломата, вченого, журналіста, державного діяча Бенджаміна Франкліна, який був не тільки одним із фундаторів незалежності США, а й із дванадцяти років цікавився винахідництвом. Найцікавіші винаходи дітей у світі: піч Франкліна, шрифт Брайля, ласти на руки для плавання, крісло-гойдалка, батут, водні лижі, снігохід, фруктове морозиво, рукавички без пальчиків, калькулятор, навушники з хутра, пакет із паперу з прямокутним днищем, робот-інженер БТІ, світлодіодний прилад для худоби, клітинний фільтр, навігатор для сліпих, спосіб перероблення гумових відходів, геліоустановка, захисна пластина, електромобіль. Прагнення винаходити – це природний стан усіх дітей.

Винахідництвом займаються щорічно близько 500 000 дітей у світі. А їхні оригінальні винаходи, як і дорослих, роблять наше життя більш зручним і цікавим.

21 січня – Міжнародний день обіймів (International Hug)

Свято виникло 1986 року в США (штаті Мічиган) і поширилося по всьому світу. Учені стверджують, що для виживання людина потребує чотирьох обіймів на день, для почуття безпеки – 8, а для розвитку – 12. Дослідники з Університету Карнегі-Меллона провели дослідження (2015 р.), у якому взяли участь 404 здорових дорослих, і виявили, що соціальна підтримка та обійми можуть захистити людину від застуди після її контакту з вірусом. Люди, які відчували більшу соціальну підтримку, рідше хворіли. Дослідники також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. Навіть ті застуджені, які відчували більшу соціальну підтримку й отримували більше обіймів від близьких, мали менш виражені симптоми. Пояснюють це тим, що під час обіймів в організмі виділяється окситоцин – гормон, який розслабляє та знижує тривожність («гормон обіймів»). Вивільняючись протягом 20 секунд обіймів, він знижує кров’яний тиск і зменшує гормон стресу норадреналін.

Міжнародний день обіймів допомагає зрозуміти, що ми залежні одне від одного й щодня потребуємо дотиків від навколишніх.

22 січня – День Соборності України

Свято встановлено згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року, у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Із 30 грудня 2011 року святкувався День Соборності та Свободи України, а з 13 листопада 2014 року (відповідно до Указу Президента України № 871/2014) свято було відновлено знову як День Соборності України.

22 січня – 135 років від дня народження Антона Казимировича Сушкевича (1889 − 1961), українського математика

Антон Сушкевич − професор Харківського університету, фундатор одного з підрозділів сучасної алгебри – алгебраїчної теорії напівгруп перетворень над нескінченними множинами. Наукові інтереси пов’язані з різними галузями алгебри. Започаткував дослідження квазігруп, увів поняття напівгрупи та зробив значний внесок у створення теорії напівгруп. Автор понад 60 наукових праць із алгебри, теорії чисел, історії математики й методики математики, монографій та навчальних посібників із вищої алгебри.

24 січня – Міжнародний день освіти (International Day of Education)

Уперше світова спільнота відзначала цей день у 2019 році під гаслом «Освіта для сталого розвитку». Покликаний він звернути увагу на актуальні проблеми в галузі освіти. Проголошений рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ 73/25 3 грудня 2018 року на міжнародній конференції в Брюсселі, присвяченій проблемам сучасної освіти. Ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія. Також було складено відповідну Резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, доступної для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану. У засадах ООН вказано, що кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти, щоб стати грамотною, отримати впевненість у собі, забезпечити добробут для себе та своєї родини в майбутньому. Акцентовано на важливості реалізувати право людей на вищу освіту, щоб розкрити таланти й розвинути творчість і практичні навички для сталого розвитку у світі. У Міжнародний день освіти на державному рівні відбуваються численні переговори, покликані покращити якість і умови освіти.

25 січня – 150 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874 – 1965), англійського письменника

Вільям Сомерсет Моем – один із кращих британських прозаїків XX століття. У його бібліографії сотня романів, п’єс, оповідань, нарисів, дорожніх нотаток. Досягнув він значної популярності та визнання за притаманну йому майстерність оповідача, правдивість, відточеність літературної форми, заснованої на принципі простоти, дохідливості та милозвучності. Найвідоміші книги: «Театр», «Місяць і мідяки», «Тягар пристрастей людських», «Ліза з Ламберта», «На лезі бритви», «Радощі життя».

Театральні постановки його п’єс і екранізація романів мають величезний успіх і сьогодні.

26 січня – Всесвітній день екологічної освіти

Цей день було започатковано в 1972 році на конференції ООН у Стокгольмі. Але саме після проведення Міжнародної конференції (Белград, 1975) щодо довкілля та видання спеціальної Белградської хартії екоосвіти його було затверджено на офіційному рівні. Спрямований він на досягнення гармонійних відносин людини та довкілля. Мета проведення – звернути увагу на проблеми забруднення довкілля, оскільки люди самі можуть вплинути на якість свого життя завдяки підвищенню екологічної свідомості. У ЮНЕСКО екологічне виховання визнане одним із найважливіших пріоритетів.

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Ця пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН (від 1.11.2005 A/RES/60/7), є знаковою для визволених в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі, у якому було знищено понад 5 млн людей.

27 січня – 185 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839 – 1884), українського фольклориста, етнографа, поета, правознавця,

громадського та просвітницького діяча, автора слів Державного Гімну України Павло Чубинський – відомий український етнолог, історик, поет і журналіст, діяч українського національного відродження, член київської «Громади», педагог, організатор і вчитель недільної школи в Борисполі. Був автором журналу «Основа». На зібраннях «основ’ян» мав нагоду особисто познайомитися зі світочами української культури – Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Тарасом Шевченком, який був для нього духовним учителем, провідником у житті та творчості. Вірш «Ще не вмерла Україна» став неперевершеним виразником загальнонаціональних устремлінь, символом нації. Значний внесок зробив Чубинський у народознавство. Його етнологічні та фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки. Він є автором «Трудів етнографічно-статистичної експедиції» (у 7 т.), праць із проблем педагогіки: «Історія Бориспільської школи», «Два слова про сільське училище взагалі та про училище для сільських вчителів», «Кілька слів про становище народної освіти».

28 січня – Міжнародний день захисту персональних даних

Цей День, починаючи з 2007 року, відзначається відповідно до рішення Комітету міністрів Ради Європи (Data Protection Day). Мета його: підвищення обізнаності, пропагування приватності та найкращих способів їх захисту; акцентування уваги користувачів мережі не забувати про дотримання правил поведінки в інтернеті, які допомагають убезпечити їх віртуальне реальне життя.

28 січня – Міжнародний день конструктора «Лего»

Саме в цей день у 1958 році було запатентовано цеглинку, яка до цього часу є основою для більшості наборів. «Лего» вважається одним із найбільш знакових брендів на планеті. Основні переваги цього конструктора – бездоганна якість виробів, універсальність і необмежений творчий потенціал (з цеглинок можна складати безліч різних іграшок). Компанія пропонує набори для різних вікових категорій, починаючи від 1,5 року до 99 років.

29 січня – День пам’яті героїв Крут

У цей день, згідно з Указом Президента України від 15.01.2007 №15/2007, вшановують героїв події кінця січня 1918 року, коли київські студенти стримували наступ військ Муравйова під Крутами, де в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків, які захищали українську державність. Це дало час українській делегації укласти Берестейський мирний договір.

29 січня – Свято пазлів і головоломок

Ця дата пов’язана з найпершим винаходом пазлів у світі, які створив Джон Спілсбері у XVIII столітті. Винахідник придумав таку тематичну гру, розділивши чорно-білу карту світу за контуром кордонів країн, і запропонував зібрати їх знову. Такі головоломки до XIX століття використовувались як навчальні елементи. На цей час технологія виробництва мало змінилася, тому пазли й досі користуються популярністю у світі.

29 січня – Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни

Головна мета цього Міжнародного дня – проведення запобіжних заходів, спрямованих на попередження загрози ядерної війни. Усе частіше лунають заклики, пов’язані з припиненням ядерного озброєння та необхідністю його ліквідації. Тільки таким чином можна уникнути будь-яких загроз щодо розгортання воєнних дій.

30 січня – Шкільний день ненасильства та миру

Дата святкування обрана на честь Махатми Ґанді, який був найяскравішим прикладом упровадження філософії ненасильства, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін. Він усе життя вів боротьбу з кастовою нерівністю та домагався незалежності Індії мирними способами. У цей день у багатьох закладах освіти проводяться заходи, спрямовані на підтримання та пош